Доступність посилання

ТОП новини

Після московського путчу Литва стала справді вільною


Після московського путчу Литва стала справді вільною

Вільнюс, 17 серпня 2001 - 19 серпня 1991 року журналіст Аудрюс Бачюліс знаходився на садовій дільниці під Каунасом. Здивився, що опівдні замість новин на останкінському телеканалі показували балет, годиною пізніше – те саме. Пополудні прибіг сусід з радіоапаратом – "Свобода" передавала, що в Москві путч, по вулицях катять танки, Горбачов – в Криму й нібито хворий, нібито арештований, що владу перейняв якийсь ГКЧП – Державний комітет надзвичайного стану. Здавалося, що в Росії починається те саме, що було у Вільнюсі 13 січня 1991 року.

Ввечері підчас повернення до Каунаса виявилося, що всі головні шляхи заблоковано БТРами радянських десантників, а солдати перевіряють зміст багажників. Турбота ще вирісла, коли стало відомо, що радянське військо в Литві, на відміну від 13 Січня, діє дуже організовано і оперативно. Ще до півдня 19 серпня десантники зайняли трансляційну станцію радіо і телебачення в Сіткунай під Каунасом, у Вільнюсі ОМОН зайняв телефонну станцію, солдати зайняли таксопарк, не дозволяючи виїхати радіофікованим автомобілям.

"То були напружені дні. Було ясно, жо в разі перемоги путчу в Москві військо СРСР нас атакуватиме безсумнівно", згадає віцеміністр охорони країни Йонас Гячас, котрий в оті серпневі дні керував обороною Верховної ради Литви. В січні захисників парламенту було коло тисячи, а в дні серпневого путчу – лише біля 150 захисників, проте всі були озброєні. В перший день путчу до Верховної ради було зібрано всіх командирів військових частин, які одержали наказ – відправитися до передбачених місць у Литві і організувати опір. В разі успіху путчу в Литві треба було чекати на партизанську війну.

Найочевиднішими ознаками путчу були черги на бензоколонках і в харчових магазинах – люди квапилися запастися продуктами. Радянські солдати одну за одною займали регіональні станції радіо і телебачення, вривалися до квартир декотрих громадян за пошуком мисливських рушниць. Одначе навіть оці безпосередні виконувачі перевороту діяли якось неагресивно. Найактивніший, можна сказати, вчасник путчу, командир дислокованої в Клайпеді дивізії Черних, який відразу проголосив себе воєнним комендантом міста, як військовий повів себе також досить дивовижно – викладав свої вимагання керівництву самоврядування міста, залякував, а нарешті… запропонував вести переговори. Каунаський воєнний комендант Білоус лише на другий день путчу, 20 серпня, прибув до Вільнюса, в Верховну раду, і говорив її голові Вітаутасу Ландсбергісу, що є наказ з Москви обеззброїти департамент охорони країни, але розмовляв дуже ввічливо, наче вибачаючися. Йонас Гячас певний, що Білоус діяв би, якщо отримав би з Москви категоричний наказ. Підчас перестрілки біля Верховної ради 21 серпня загинув доброволець Артурас Сакалаускас. Вже 21 серпня, коли стало ясно, що московський путч провалюється, в Вільнюсі і Каунасі на центральних площах було повалено символи окупації - пам'ятники Леніна. Згодом радянське військо залишило всі окуповані в Литві стратегічні об'єкти. 22-23 серпня було припинено діяльність радянських військових комісаріатів і КДБ. Автор статті в журналі "Вяйдас" Аудрюс Бачюліс вважає, що 11 березня 1990 року Литва проголосила незалежність, 13 січня 1991 року її відстояла, а 21 серпня – відсвяткувала. Тому й у Литві оцю дату варто згадувати. Після провалу московського путчу почалося всесвітнє міжнародне визнання незалежності Литви.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG