Прага, 20 серпня 2001 – Західні оглядачі далі коментують ситуацію на Балканах після підписання договору між македонським урядом і албанськими етнічними лідерами, а також у справі дедалі більшого протистояння між президентом і прем’єр-міністром Сербії. Деякі західні газети у відгуках на десятичіччя спроби кремлівського перевороту підводять підсумки змін, які сталися в Росії за цей період.
Коментуючи становище на Балканах, німецька газета «Франкфуртер альґемайне цайтунґ» у редакційній статті зупиняється зокрема на зростаючому напруженні у столиці Сербії у зв’язку з виходом із правлячої коаліції демократичної партії Сербії, яку очолює президент Коштуніца. Газета розцінює цей крок як боротьбу за владу між націоналістично настроєними політичними силами, які очолює Коштуніца, і орієнтованими на Захід прагматиками, яких представляє прем’єр-міністр Джінджіч. Прикінцевий результат цього протистояння, як уважає газета, надзвичайно важливий не лише для майбутнього Сербії, а й для всієї Європи. Із перемогою Джінджіча німецька газета пов’язує дальші реформи, зближення Сербії з Європою і дальшу рішучу позицію у справі покарання воєнних злочинців із часів збройних конфліктів у Боснії, Хорватії і краї Косово. Із перемогою президента Коштуніци газета пов’язує культивування невдоволення і почуття, що світ зрадив Сербію. Ще рік тому, пише «Франкфуртер альґемайне цайтунґ», сербську опозицію об’єднувала боротьба проти Мілошевича, який тепер у в’язниці і може із приємністю стежити за розпадом колишньої опозиції.
Тим часом газета «Вашінґтон пост» присвячує редакційну статтю 10-річчю невдалого кремлівського перевороту і підбиває у зв’язку з цим деякі підсумки змін, які відбулися за цей час в Росії. Ці зміни газета називає мішаними. Більшість росіян, як вважає «Вашінґтон пост», не мають особливих підстав відзначати перемогу над комуністичними змовниками. Хоча для частини росіян останнє десятиріччя принесло явне поліпшення життєвих умов, проте для більшості колишня убогість із гарантіями праці змінилася на убогість без жодних гарантій. Нинішні керівники послуговуються в управлінні країною старими кагебістськими методами. Проте, як вважає «Вашінґтон пост», не все аж так погано. Нині країна стоїть на досить високому щаблі демократії, якого вона не знала за всю свою історію. Релігія не зазнає переслідувань. Підростає покоління, яке не знає страху.
При цьому газета порівнює зміни в інших країнах – колишніх республіках СРСР. Балтійські країни можуть служити успішним прикладом для інших країн СНД, в тому числі для Росії. Найгіршим, на думку газети, є становище в Туркменистані й Узбекистані.
Коментуючи становище на Балканах, німецька газета «Франкфуртер альґемайне цайтунґ» у редакційній статті зупиняється зокрема на зростаючому напруженні у столиці Сербії у зв’язку з виходом із правлячої коаліції демократичної партії Сербії, яку очолює президент Коштуніца. Газета розцінює цей крок як боротьбу за владу між націоналістично настроєними політичними силами, які очолює Коштуніца, і орієнтованими на Захід прагматиками, яких представляє прем’єр-міністр Джінджіч. Прикінцевий результат цього протистояння, як уважає газета, надзвичайно важливий не лише для майбутнього Сербії, а й для всієї Європи. Із перемогою Джінджіча німецька газета пов’язує дальші реформи, зближення Сербії з Європою і дальшу рішучу позицію у справі покарання воєнних злочинців із часів збройних конфліктів у Боснії, Хорватії і краї Косово. Із перемогою президента Коштуніци газета пов’язує культивування невдоволення і почуття, що світ зрадив Сербію. Ще рік тому, пише «Франкфуртер альґемайне цайтунґ», сербську опозицію об’єднувала боротьба проти Мілошевича, який тепер у в’язниці і може із приємністю стежити за розпадом колишньої опозиції.
Тим часом газета «Вашінґтон пост» присвячує редакційну статтю 10-річчю невдалого кремлівського перевороту і підбиває у зв’язку з цим деякі підсумки змін, які відбулися за цей час в Росії. Ці зміни газета називає мішаними. Більшість росіян, як вважає «Вашінґтон пост», не мають особливих підстав відзначати перемогу над комуністичними змовниками. Хоча для частини росіян останнє десятиріччя принесло явне поліпшення життєвих умов, проте для більшості колишня убогість із гарантіями праці змінилася на убогість без жодних гарантій. Нинішні керівники послуговуються в управлінні країною старими кагебістськими методами. Проте, як вважає «Вашінґтон пост», не все аж так погано. Нині країна стоїть на досить високому щаблі демократії, якого вона не знала за всю свою історію. Релігія не зазнає переслідувань. Підростає покоління, яке не знає страху.
При цьому газета порівнює зміни в інших країнах – колишніх республіках СРСР. Балтійські країни можуть служити успішним прикладом для інших країн СНД, в тому числі для Росії. Найгіршим, на думку газети, є становище в Туркменистані й Узбекистані.
