Прага, 20 серпня 2001 – Продаж української зброї Македонії викликав широку реакцію на Заході. При цьому критики підкреслюють, що останніми часами українська зброя щораз частіше потрапляє до країн, де точаться громадянські конфлікти, або до рук диктаторських режимів.
Найсвіжіший матеріал на цю тему, на який ми посилатимемося, це недільне повідомлення київського кореспондента німецького інформаційного агентства ДПА Стефана Коршака. Автор твердить, що нині Україна продає до різних країн світу тони найрізноманітніших видів зброї: нової й уживаної, технологічно найновішої і простої, для поліційних операцій і середніх розмірів воєн. Продає деколи легально, а деколи без зайвих розпитувань.
Найновішу увагу західних фахівців і преси Україна привернула продажем цього літа зброї Македонії, зокрема танків, ракет і гелікоптерів. Продані гелікоптери обслуговують українські пілоти і технічний персонал. Трансакція була настільки блискавичною, що представникові Європейського союзу Солані не вдалося під час свого тижневого візиту в Києві переконати українських керівників стриматися від продажу. При цьому українські керівники відмовилися сказати, на яку суму було продано Македонії колишньої радянської зброї з 80-х років. Згідно з оцінками західних фахівців, ідеться про суму від 20 до 40 мільйонів доларів. Протягом 2000 року Україна продала зброї на 1 мільярд доларів, потрапивши таким чином у другий десяток найкрупніших експортерів зброї у світі. Українська зброя, як уважають фахівці, приваблює покупців передусім ціною. Приміром, танк Т-84УД, який фігурує в переліку експортної зброї серед перших, коштує два з половиною мільйони доларів, тобто вдвічі дешевше, ніж аналогічні німецькі або американські танки.
Серед покупців цих танків західна преса перелічує низку країн, у тому числі Пакистан, і навіть Туреччину, яка є членом союзу НАТО. Бронемашини замовляють Об’єднані Арабські Емірати і Єгипет.
Проте особливо гостру критику викликає продаж української зброї країнам, де тривають громадянські конфлікти або панують диктаторські режими. Серед цих країн оглядачі називають Ліберію, С’єрра Леоне, Уганду і Анголу. В Анголі українською або колишньою радянською зброєю воюють урядові війська і партизани руху УНІТА, які заявили, що отримали від України танки, гелікоптери і ракети земля-земля.
Раніше Сполучені Штати звинуватили Україну в продажі ручної вогнепальної зброї й боєприпасів режимові Талібан в Афганістані. У цьому ж контексті західна преса наводить інші випадки нелегального експорту української зброї, серед яких варто згадати про перехоплення у квітні кораблями НАТО партії української зброї для Еритреї. Було затримано 30 тисяч автоматів Калашнікова, 400 керованих ракет і 32 мільйони одиниць різних видів боєприпасів.
Найсвіжіший матеріал на цю тему, на який ми посилатимемося, це недільне повідомлення київського кореспондента німецького інформаційного агентства ДПА Стефана Коршака. Автор твердить, що нині Україна продає до різних країн світу тони найрізноманітніших видів зброї: нової й уживаної, технологічно найновішої і простої, для поліційних операцій і середніх розмірів воєн. Продає деколи легально, а деколи без зайвих розпитувань.
Найновішу увагу західних фахівців і преси Україна привернула продажем цього літа зброї Македонії, зокрема танків, ракет і гелікоптерів. Продані гелікоптери обслуговують українські пілоти і технічний персонал. Трансакція була настільки блискавичною, що представникові Європейського союзу Солані не вдалося під час свого тижневого візиту в Києві переконати українських керівників стриматися від продажу. При цьому українські керівники відмовилися сказати, на яку суму було продано Македонії колишньої радянської зброї з 80-х років. Згідно з оцінками західних фахівців, ідеться про суму від 20 до 40 мільйонів доларів. Протягом 2000 року Україна продала зброї на 1 мільярд доларів, потрапивши таким чином у другий десяток найкрупніших експортерів зброї у світі. Українська зброя, як уважають фахівці, приваблює покупців передусім ціною. Приміром, танк Т-84УД, який фігурує в переліку експортної зброї серед перших, коштує два з половиною мільйони доларів, тобто вдвічі дешевше, ніж аналогічні німецькі або американські танки.
Серед покупців цих танків західна преса перелічує низку країн, у тому числі Пакистан, і навіть Туреччину, яка є членом союзу НАТО. Бронемашини замовляють Об’єднані Арабські Емірати і Єгипет.
Проте особливо гостру критику викликає продаж української зброї країнам, де тривають громадянські конфлікти або панують диктаторські режими. Серед цих країн оглядачі називають Ліберію, С’єрра Леоне, Уганду і Анголу. В Анголі українською або колишньою радянською зброєю воюють урядові війська і партизани руху УНІТА, які заявили, що отримали від України танки, гелікоптери і ракети земля-земля.
Раніше Сполучені Штати звинуватили Україну в продажі ручної вогнепальної зброї й боєприпасів режимові Талібан в Афганістані. У цьому ж контексті західна преса наводить інші випадки нелегального експорту української зброї, серед яких варто згадати про перехоплення у квітні кораблями НАТО партії української зброї для Еритреї. Було затримано 30 тисяч автоматів Калашнікова, 400 керованих ракет і 32 мільйони одиниць різних видів боєприпасів.
