Белград, 22 серпня 2001 – Президія правлячої коаліції у Сербії у вівторок винесла рішення розпочати підготовку нової республіканської конституції, якою буде, між іншим, відновлено автономію краю Воєводина, що її режим Слободана Мілошевича скасував десять років тому.
Три партії в краї Воєводина минулого місяця поставили ультиматум своїм партнерам у белградській владі, вимагаючи невідкладно скасувати низку законів, якими колишній режим обмежив права крайових органів і перетворив цей край, як кажуть, із багача на жебрака.
В колишній Югославії Воєводина мала свою конституцію й свої закони, а також свій б’юджет. За рівнем життя цей край лише трохи відставав від найрозвиненіших республік Словенії та Хорватії, але далеко випереджував Сербію. Мешканці Воєводини, де поряд із сербами живуть угорці, хорвати, словаки, а також 20 тисяч українців/русинів, постійно наголошували на тому, що вони своєю культурою, міжнаціональною толерантністю та працьовитістю належать не до Балкан, а до Центральної Європи.
Про антибелградські настрої населення Воєводини найкраще свідчить факт, що Мілошевичеві соціалісти на виборах минулого року дістали лише два зі ста двадцяти місць у Крайовій раді. Проте нова крайова влада успадкувала порожню касу і неможливість будь-яким чином впливати на поліпшення ситуації в краї через конституційні обмеження. Через це воєводинські лідери кажуть, що вони були змушені звернутися до Белграда з ультиматумом.
Вони підготували платформу про автономію, якою вимагають скасування низки республіканських законів та повернення Воєводині майна, привласненого белградськими централістами. Воєводинські лідери попереджували, що в разі відхилення їхніх вимог вони будуть змушені звернутися за допомогою до міжнародного співтовариства.
На вимогу воєводинців у вівторок у Новому Саді, адміністративному центрі краю, який мешканці амбіційно називають своєю столицею, відбулася сесія Президії правлячої коаліції, тобто лідерів 18 партій. Хоча окремі белградські демократи називали вимоги Воєводини сепаратистськими, вони їх одностайньо прийняли. Прем’єр-міністр Зоран Джінджіч після сесії заявив, що ухвалено постанову терміново розпочати підготовку нової конституції республіки, якою буде справедливо врегульовано становище Воєводини. Кабінет міністрів, за словами Джінджіча, має протягом наступних двох тижнів підготувати конкретні пропозиції, якими буде передано певні повноваження крайовим органам. До кінця цього року Воєводині буде повернено права в галузях охорони здоров’я, освіти, адміністрації й судівництва.
Отож справу Воєводини не буде інтернаціоналізовано. Белград і Новий Сад дійшли компромісу, і подробиці наразі в руках виконавчих органів. Проте якщо Белград зволікатиме з проведенням усього, про що досягнено домовленості – а сербські політики в цьому дуже досвідчені – автономістичний рух у Воєводині зростатиме, коло вимог поширюватиметься, а самі вимоги ставатимуть дедалі радикальнішими.
Три партії в краї Воєводина минулого місяця поставили ультиматум своїм партнерам у белградській владі, вимагаючи невідкладно скасувати низку законів, якими колишній режим обмежив права крайових органів і перетворив цей край, як кажуть, із багача на жебрака.
В колишній Югославії Воєводина мала свою конституцію й свої закони, а також свій б’юджет. За рівнем життя цей край лише трохи відставав від найрозвиненіших республік Словенії та Хорватії, але далеко випереджував Сербію. Мешканці Воєводини, де поряд із сербами живуть угорці, хорвати, словаки, а також 20 тисяч українців/русинів, постійно наголошували на тому, що вони своєю культурою, міжнаціональною толерантністю та працьовитістю належать не до Балкан, а до Центральної Європи.
Про антибелградські настрої населення Воєводини найкраще свідчить факт, що Мілошевичеві соціалісти на виборах минулого року дістали лише два зі ста двадцяти місць у Крайовій раді. Проте нова крайова влада успадкувала порожню касу і неможливість будь-яким чином впливати на поліпшення ситуації в краї через конституційні обмеження. Через це воєводинські лідери кажуть, що вони були змушені звернутися до Белграда з ультиматумом.
Вони підготували платформу про автономію, якою вимагають скасування низки республіканських законів та повернення Воєводині майна, привласненого белградськими централістами. Воєводинські лідери попереджували, що в разі відхилення їхніх вимог вони будуть змушені звернутися за допомогою до міжнародного співтовариства.
На вимогу воєводинців у вівторок у Новому Саді, адміністративному центрі краю, який мешканці амбіційно називають своєю столицею, відбулася сесія Президії правлячої коаліції, тобто лідерів 18 партій. Хоча окремі белградські демократи називали вимоги Воєводини сепаратистськими, вони їх одностайньо прийняли. Прем’єр-міністр Зоран Джінджіч після сесії заявив, що ухвалено постанову терміново розпочати підготовку нової конституції республіки, якою буде справедливо врегульовано становище Воєводини. Кабінет міністрів, за словами Джінджіча, має протягом наступних двох тижнів підготувати конкретні пропозиції, якими буде передано певні повноваження крайовим органам. До кінця цього року Воєводині буде повернено права в галузях охорони здоров’я, освіти, адміністрації й судівництва.
Отож справу Воєводини не буде інтернаціоналізовано. Белград і Новий Сад дійшли компромісу, і подробиці наразі в руках виконавчих органів. Проте якщо Белград зволікатиме з проведенням усього, про що досягнено домовленості – а сербські політики в цьому дуже досвідчені – автономістичний рух у Воєводині зростатиме, коло вимог поширюватиметься, а самі вимоги ставатимуть дедалі радикальнішими.
