Симферополь, 23 серпня 2001 – Цього тижня в Криму перебували керівники двох найбільших автомобілебудівних підприємств Росії – генеральний директор ҐАЗу Віктор Беляєв і голова Ради директорів АвтоВАЗу Володимир Каданников. Цікавості до цього візиту додала участь у всіх їхніх зустрічах із кримським керівництвом першого заступника голови одного з найбільших російських банків – Внєшекономбанку Миколи Косова.
Спершу – коротка передісторія. Торік голова Верховної Ради автономії, лідер місцевих комуністів Леонід Ґрач заявив, що Крим стане центром українського автомобілебудування. За його словами, в перспективі Південно-український автомобільний завод КримАвтоГаз, яким керує однопартієць Ґрача Анатолій Лазарев, даватиме понад 50% усіх податкових надходжень до симферопольського б’юджету. Леонід Ґрач створив майже тепличні умови для того, щоб завод товариша Лазарева розвивався і наповнював кримський та загальноукраїнський ринки неконкурентними на Заході “Волгами” і “Газелями”.
Будівництво, а вірніше кардинальне його розширення, відбувалося без будь-якої затвердженої техніко-економічної документації та екологічної експертизи, а також без землевідводу. Правда, комуністична більшість у Симферопольській міськраді згодом останню проблему вирішила, дозволивши КримАвтоГазові розширити свої виробничі площі. Протести “зелених” до уваги не бралися, а спроби тодішнього прем’єр-міністра Криму Сергія Куніцина перешкодити діяльності Ґрача-Лазарева закінчилися відставкою уряду автономії.
Однак грандіозні перспективи, які, за словами Леоніда Ґрача, відкривалися перед Кримом, якось відразу зблідли після того, як головним російським підприємством – ҐАЗом заволоділа фінансово-промислова група “Сибірський алюміній”, яка встановила досить жорсткі умови постачання до Симферополя комплектуючих і запчастин. За неофіційною інформацією, росіяни домагалися повного контролю над симферопольським заводом.
КримАвтоГаз зупинився більш як на півроку. Навіть зараз його потужності завантажені лише на 20%. Саме тому, рятуючи своє політичне становище та економічне – свого однопартійця Анатолія Лазарева, Леонід Ґрач організував зустріч у Криму генерального директора ҐАЗу Віктора Беляєва, голови Ради директорів АвтоВАЗу Володимира Каданникова і першого заступника голови Внєшекономбанку Миколи Косова.
Деталі переговорів, що тривали два дні, невідомі, але сторони повідомили, що дійшли згоди відновити на Південно-Українському автомобілебудівному заводі випуск автомобілів марки ГАЗ і розпочати збирання автомобілів марки Волзького автозаводу. Причому, як заявив Володимир Каданников, планується, що в Симферополі випускатиметься до 20 тисяч “ґазів” і 40-45 тисяч “вазів” – тобто, повністю покриваючи весь український ринок. Зараз сторони створили робочу групу, яка має підготувати відповідні документи. Таємницею залишається, як ділитимуться прибутки. Схоже, саме це питання і має узгодити згадана група.
Леонід Ґрач назвав підсумки зустрічі “початком продуктивного діалогу”, що може відбутися лише за умов дотримання економічних інтересів усіх п’яти сторін – ҐАЗу, АвтоВАЗу, Кримської автономії, Внєшекономбанку і колективу КримАвтоГазу. На зустрічі з журналістами він наголосив, що в Криму російський капітал завжди зустрічатимуть із хлібом-сіллю. Правда, поки що новий проект Леоніда Ґрача місцеві журналісти розцінюють як плани побудови чергових “Нью-Васюків”, пригадуючи його наміри збудувати гігантський міст через Керченську протоку, що вилилися лише в спроби відновити поромну переправу.
Спершу – коротка передісторія. Торік голова Верховної Ради автономії, лідер місцевих комуністів Леонід Ґрач заявив, що Крим стане центром українського автомобілебудування. За його словами, в перспективі Південно-український автомобільний завод КримАвтоГаз, яким керує однопартієць Ґрача Анатолій Лазарев, даватиме понад 50% усіх податкових надходжень до симферопольського б’юджету. Леонід Ґрач створив майже тепличні умови для того, щоб завод товариша Лазарева розвивався і наповнював кримський та загальноукраїнський ринки неконкурентними на Заході “Волгами” і “Газелями”.
Будівництво, а вірніше кардинальне його розширення, відбувалося без будь-якої затвердженої техніко-економічної документації та екологічної експертизи, а також без землевідводу. Правда, комуністична більшість у Симферопольській міськраді згодом останню проблему вирішила, дозволивши КримАвтоГазові розширити свої виробничі площі. Протести “зелених” до уваги не бралися, а спроби тодішнього прем’єр-міністра Криму Сергія Куніцина перешкодити діяльності Ґрача-Лазарева закінчилися відставкою уряду автономії.
Однак грандіозні перспективи, які, за словами Леоніда Ґрача, відкривалися перед Кримом, якось відразу зблідли після того, як головним російським підприємством – ҐАЗом заволоділа фінансово-промислова група “Сибірський алюміній”, яка встановила досить жорсткі умови постачання до Симферополя комплектуючих і запчастин. За неофіційною інформацією, росіяни домагалися повного контролю над симферопольським заводом.
КримАвтоГаз зупинився більш як на півроку. Навіть зараз його потужності завантажені лише на 20%. Саме тому, рятуючи своє політичне становище та економічне – свого однопартійця Анатолія Лазарева, Леонід Ґрач організував зустріч у Криму генерального директора ҐАЗу Віктора Беляєва, голови Ради директорів АвтоВАЗу Володимира Каданникова і першого заступника голови Внєшекономбанку Миколи Косова.
Деталі переговорів, що тривали два дні, невідомі, але сторони повідомили, що дійшли згоди відновити на Південно-Українському автомобілебудівному заводі випуск автомобілів марки ГАЗ і розпочати збирання автомобілів марки Волзького автозаводу. Причому, як заявив Володимир Каданников, планується, що в Симферополі випускатиметься до 20 тисяч “ґазів” і 40-45 тисяч “вазів” – тобто, повністю покриваючи весь український ринок. Зараз сторони створили робочу групу, яка має підготувати відповідні документи. Таємницею залишається, як ділитимуться прибутки. Схоже, саме це питання і має узгодити згадана група.
Леонід Ґрач назвав підсумки зустрічі “початком продуктивного діалогу”, що може відбутися лише за умов дотримання економічних інтересів усіх п’яти сторін – ҐАЗу, АвтоВАЗу, Кримської автономії, Внєшекономбанку і колективу КримАвтоГазу. На зустрічі з журналістами він наголосив, що в Криму російський капітал завжди зустрічатимуть із хлібом-сіллю. Правда, поки що новий проект Леоніда Ґрача місцеві журналісти розцінюють як плани побудови чергових “Нью-Васюків”, пригадуючи його наміри збудувати гігантський міст через Керченську протоку, що вилилися лише в спроби відновити поромну переправу.
