Варшава, 28 серпня 2001 – Під патронатом голови польського парламенту Мацєя Плажиньського і з ініціативи посла України в Польщі Дмитра Павличка 28 серпня в Варшаві в Сеймі відбулися міждержавні слухання про підсумки і перспективи польсько-української співпраці в контексті десятиріччя незалежності України.
Колишній прем’єр-міністр Польщі Тадеуш Мазовецький, який очолював польський уряд у ті роки, коли незалежницький рух в Україні ще потребував великої підтримки з боку вже незалежної Польщі, звернув увагу на необхідність нині дальшої трансформації геополітики. Роль України і Польщі мала б полягати тут у тому, аби в перспективі змінити геополітику Польщі, України і Росії.
Було б величезним історичним поворотом, наголосив Мазовецький, поворотом у всій Європі, якби вдалося перестати говорити про якесь протистояння з Росією і з боку України, і з боку Польщі. Європі потрібна така Україна, яка інтегрується в Євросоюз і разом із тим має добрі взаємини зі своїми сусідами, в тім числі і з Росією. «Ми в майбутньому повинні говорити про Польщу, Україну і Росію, – сказав Мазовецький, – без акцентів протистояння».
Забігаючи наперед, скажу, що Тадеушеві Мазовецькому де в чому заперечив у дискусії Іван Драч, член делегації України. Драч сказав, що не можна при цьому забувати про людей імперіалістичного мислення, які мають великий вплив нині на розвиток подій у Росії і на формування російської політики стосовно України. Про це треба пам’ятати, виробляючи нову концепцію польсько-українських узаємин на майбутнє, наголосив Іван Драч.
Серед міркувань на цю тему треба звернути увагу на думки професора Здзіслава Найдера, відомого в Польщі аналітика. Його теза про те, що для України нема іншого шляху до Європи, ніж дорога через Польщу, теж викликала дискусію. Колишній міністр закордонних справ України Борис Тарасюк, наприклад, переконаний: Україна може без будь-яких посередників налагоджувати взаємини з Євросоюзом.
Одначе з іншою тезою професора Здзіслава Найдера Борис Тарасюк погодився. Ішлося про можливість постання нової «залізної завіси» на польсько-українському кордоні після входження Польщі в Євросоюз. Професор Найдер уважає, що така загроза є перебільшенням. А ось що сказав на цю тему Борис Тарасюк:
«…Я вам скажу зараз те, що я уникав говорити, коли був міністром; сьогодні я є вільним громадянином, більше того, людиною, яка наважується робити прогнози, не пов’язуючи це з офіційною позицією, – я вважаю, що запровадження віз між Україною і Польщею не завдасть такої шкоди, про яку говорили ще два-три роки тому. Чому? Тому, що нинішній так званий безвізовий режим дає можливість і ґрунт для існування і розвитку криміналітету і корупції в тому, що стосується організації взаємних поїздок громадян України і Польщі один до одного, оскільки ця так звана система безвізова фактично є візовою, бо вимагає запрошення, а ці запрошення вимагають легалізації, а ця легалізація є предметом спекуляцій і хабарництва, корупції. Отже, зняття цієї системи і запровадження на її місце зрозумілого, правового, відкритого процесу видачі віз зменшить кримінальну базу в галузі поїздок, дасть можливість у разі розумного підходу обох сторін і толерантного ставлення країн Європейського Союзу, «шенґенської зони», впорядкувати цей процес, надати йому більшої легальності і позбавити роботи кримінальні структури», – сказав Борис Тарасюк.
Важко, практично неможливо в короткій інформації переказати всі цікаві думки, що лунали на слуханнях у польському Сеймі з вуст Віктора Ющенка, Дмитра Павличка, Мацєя Плажиньського, Богдана Борусєвича та багатьох інших представників польської та української еліт. Скажу словами Тадеуша Мазовецького: 28 серпня в Сеймі було зроблено дуже багато важливих акцентів, які вплинуть на формування позиції політиків, і польських, і українських, до відносин обидвох держав на перспективу.
Додам також, що того ж дня, 28 серпня, делегацію з України прийняв президент Польщі Александр Квасьнєвський.
Колишній прем’єр-міністр Польщі Тадеуш Мазовецький, який очолював польський уряд у ті роки, коли незалежницький рух в Україні ще потребував великої підтримки з боку вже незалежної Польщі, звернув увагу на необхідність нині дальшої трансформації геополітики. Роль України і Польщі мала б полягати тут у тому, аби в перспективі змінити геополітику Польщі, України і Росії.
Було б величезним історичним поворотом, наголосив Мазовецький, поворотом у всій Європі, якби вдалося перестати говорити про якесь протистояння з Росією і з боку України, і з боку Польщі. Європі потрібна така Україна, яка інтегрується в Євросоюз і разом із тим має добрі взаємини зі своїми сусідами, в тім числі і з Росією. «Ми в майбутньому повинні говорити про Польщу, Україну і Росію, – сказав Мазовецький, – без акцентів протистояння».
Забігаючи наперед, скажу, що Тадеушеві Мазовецькому де в чому заперечив у дискусії Іван Драч, член делегації України. Драч сказав, що не можна при цьому забувати про людей імперіалістичного мислення, які мають великий вплив нині на розвиток подій у Росії і на формування російської політики стосовно України. Про це треба пам’ятати, виробляючи нову концепцію польсько-українських узаємин на майбутнє, наголосив Іван Драч.
Серед міркувань на цю тему треба звернути увагу на думки професора Здзіслава Найдера, відомого в Польщі аналітика. Його теза про те, що для України нема іншого шляху до Європи, ніж дорога через Польщу, теж викликала дискусію. Колишній міністр закордонних справ України Борис Тарасюк, наприклад, переконаний: Україна може без будь-яких посередників налагоджувати взаємини з Євросоюзом.
Одначе з іншою тезою професора Здзіслава Найдера Борис Тарасюк погодився. Ішлося про можливість постання нової «залізної завіси» на польсько-українському кордоні після входження Польщі в Євросоюз. Професор Найдер уважає, що така загроза є перебільшенням. А ось що сказав на цю тему Борис Тарасюк:
«…Я вам скажу зараз те, що я уникав говорити, коли був міністром; сьогодні я є вільним громадянином, більше того, людиною, яка наважується робити прогнози, не пов’язуючи це з офіційною позицією, – я вважаю, що запровадження віз між Україною і Польщею не завдасть такої шкоди, про яку говорили ще два-три роки тому. Чому? Тому, що нинішній так званий безвізовий режим дає можливість і ґрунт для існування і розвитку криміналітету і корупції в тому, що стосується організації взаємних поїздок громадян України і Польщі один до одного, оскільки ця так звана система безвізова фактично є візовою, бо вимагає запрошення, а ці запрошення вимагають легалізації, а ця легалізація є предметом спекуляцій і хабарництва, корупції. Отже, зняття цієї системи і запровадження на її місце зрозумілого, правового, відкритого процесу видачі віз зменшить кримінальну базу в галузі поїздок, дасть можливість у разі розумного підходу обох сторін і толерантного ставлення країн Європейського Союзу, «шенґенської зони», впорядкувати цей процес, надати йому більшої легальності і позбавити роботи кримінальні структури», – сказав Борис Тарасюк.
Важко, практично неможливо в короткій інформації переказати всі цікаві думки, що лунали на слуханнях у польському Сеймі з вуст Віктора Ющенка, Дмитра Павличка, Мацєя Плажиньського, Богдана Борусєвича та багатьох інших представників польської та української еліт. Скажу словами Тадеуша Мазовецького: 28 серпня в Сеймі було зроблено дуже багато важливих акцентів, які вплинуть на формування позиції політиків, і польських, і українських, до відносин обидвох держав на перспективу.
Додам також, що того ж дня, 28 серпня, делегацію з України прийняв президент Польщі Александр Квасьнєвський.
