Київ, 29 серпня 2001 – Досі російська присутність в українських виборчих кампаніях була відчутною тільки на президентських перегонах – 1994 та 1999 років. Обидва рази найпотужніші російські телеканали, популярні в багатьох реґіонах України, більш чи менш витончено грали в команді одного кандидата на посаду глави держави – а саме Леоніда Кучми. Крім того, російська преса відверто писала про присутність московських піар-менів та політтехнологів у команді Кучми на останніх президентських виборах.
І ось тепер “російські козирі” з’явилися і в українській передвиборній парламентській колоді.
Власне, поки що йдеться про два козирі: знов-таки, телевізійний і політтехнологічний.
Із першим із них усе зрозуміло: населення східних реґіонів України напередодні виборів буде дивитися фільми про поганих комуністів і дуже поганих націоналістів, а в потрібний момент – і чергову телемульку про жахливого Ющенка.
А от із політичними технологіями все складніше. І серйозніше. Адже на простори України вийшов “Фонд ефективної політики” (скорочено – ФЕП) Гліба Павловського. Що це за організація і що за людина її очолює?
У Росії ФЕП уважають офіційною політконсалтинґовою компанією, а Гліба Павловського – офіційним політологом Кремля. Саме ФЕП і особисто Павловський, на думку російських експертів, – творці перемоги Володимира Путіна на торішніх президентських виборах.
Прикметною є одна цікава деталь: усім відомо, що Путін вийшов із надр КҐБ; але майже ніхто не звертає уваги на те, що Гліб Павловський із якогось дива під час перебудови очолив до цього нічим не знане суто КҐБ-істсько-контрпропаґандистське видання “Век ХХ и мир” – і за короткий термін зробив із нього дуже популярне серед інтелектуалів видання, яке, втім, ненав’язливо, але послідовно боролося проти розпаду СРСР.
За останні роки Павловський і ФЕП створили цілу мережу інтернет-видань, останнє з яких – проект “Ukraine.ru”. Всі інтернет-проекти ФЕПу затверджуються адміністрацією президента Росії і здебільшого фінансуються нею. Без діяльності ФЕПу, на думку експертів, навряд чи вдалося би сформувати античеченські настрої в Росії і домогтися тотальної підтримки загалом путінської політики.
Як діє ФЕП проти політичних конкурентів? Досить згадати, яка негативна піар-кампанія була розгорнута в Росії на останніх виборах проти блоку “Отєчество” і персонально Юрія Лужкова та Євгенія Примакова, щоб зрозуміти, чого слід очікувати Україні.
А щодо конкретного замовника послуг ФЕПу і Гліба Павловського, то тут довго вгадувати не треба. Це не Рухи, не комуністи, не “Наша Україна” і навіть не об’єднані соціал-демократи. А ті, хто має найбільше коштів та адмінресурсу.
І ось тепер “російські козирі” з’явилися і в українській передвиборній парламентській колоді.
Власне, поки що йдеться про два козирі: знов-таки, телевізійний і політтехнологічний.
Із першим із них усе зрозуміло: населення східних реґіонів України напередодні виборів буде дивитися фільми про поганих комуністів і дуже поганих націоналістів, а в потрібний момент – і чергову телемульку про жахливого Ющенка.
А от із політичними технологіями все складніше. І серйозніше. Адже на простори України вийшов “Фонд ефективної політики” (скорочено – ФЕП) Гліба Павловського. Що це за організація і що за людина її очолює?
У Росії ФЕП уважають офіційною політконсалтинґовою компанією, а Гліба Павловського – офіційним політологом Кремля. Саме ФЕП і особисто Павловський, на думку російських експертів, – творці перемоги Володимира Путіна на торішніх президентських виборах.
Прикметною є одна цікава деталь: усім відомо, що Путін вийшов із надр КҐБ; але майже ніхто не звертає уваги на те, що Гліб Павловський із якогось дива під час перебудови очолив до цього нічим не знане суто КҐБ-істсько-контрпропаґандистське видання “Век ХХ и мир” – і за короткий термін зробив із нього дуже популярне серед інтелектуалів видання, яке, втім, ненав’язливо, але послідовно боролося проти розпаду СРСР.
За останні роки Павловський і ФЕП створили цілу мережу інтернет-видань, останнє з яких – проект “Ukraine.ru”. Всі інтернет-проекти ФЕПу затверджуються адміністрацією президента Росії і здебільшого фінансуються нею. Без діяльності ФЕПу, на думку експертів, навряд чи вдалося би сформувати античеченські настрої в Росії і домогтися тотальної підтримки загалом путінської політики.
Як діє ФЕП проти політичних конкурентів? Досить згадати, яка негативна піар-кампанія була розгорнута в Росії на останніх виборах проти блоку “Отєчество” і персонально Юрія Лужкова та Євгенія Примакова, щоб зрозуміти, чого слід очікувати Україні.
А щодо конкретного замовника послуг ФЕПу і Гліба Павловського, то тут довго вгадувати не треба. Це не Рухи, не комуністи, не “Наша Україна” і навіть не об’єднані соціал-демократи. А ті, хто має найбільше коштів та адмінресурсу.
