Москва, 29 серпня 2001 – Сьогодні в російській столиці відбувається чергове засідання Ради міністрів Союзної держави Росії і Білорусі. Саме таку назву має останній варіант інтеграційного утворення Російської Федерації і Республіки Білорусь. Це утворення мало вже кілька назв. Була і Російсько-Білоруська співдружність, і Союз, тепер – союзна держава. Однак обізнані спостерігачі, звичайно, ставлять під сумнів ефективність російсько-білоруської інтеграції з погляду її економічної відповідності.
Втім, уся атрибутика інтеграції в союзній державі залишається. До Москви прибуває прем’єр-міністр Білорусі Володимир Єрмошин, який буде проводити спільне засідання Ради міністрів союзної держави разом зі своїм російським колегою Михайлом Касьяновим.
Як наголошують спостерігачі в російській столиці, засідання союзної Ради міністрів зараз є досить важливим саме для Мінська, а не для Москви. Адже президентові Білорусі Аляксандрові Лукашенкові практично нема чого сказати своєму електоратові перед майбутніми президентськими виборами в Білорусі, крім як нагадати йому про перспективи російсько-білоруської інтеграції.
Здається, в Білорусі вже переконалися, що розмови про інтеграцію ні до чого серйозного в їхній країні не призвели. А зубожіння населення, деградація білоруської економіки, створення авторитарного режиму просто триває в Білорусі без усякого зв’язку з інтеграційними гаслами Аляксандра Лукашенка та найближчого оточення білоруського лідера.
Однак Лукашенка вирішив, що агітувати він буде саме інтеграційними гаслами, нагадувати про свою важливу роль у російсько-білоруській інтеграції. І тепер білоруський президент докладає величезних зусиль, щоб нагадати білоруським виборцям про свою роль В інтеграційних процесах.
Водночас варто нагадати, що досі ані президент Росії Владімір Путін, ані жодний інший відповідальний політик у Російській Федерації не підтримав відкрито кандидатуру Аляксандра Лукашенка на президентських виборах у Білорусі.
Як наголошують у Москві, тут хоч і впевнені в тому, що Лукашенка найімовірніше переможе на президентських виборах, однак втомилися від непередбачуваного екзальтованого союзника і, звичайно, хотіли б, щоб на чолі білоруської держави була інша людина. Однак тим часом у Росії не усвідомлюють, хто може бути цією людиною і наскільки інший претендент на посаду президента Білорусі продовжить ті інтеграційні розмови, які так подобаються в російській столиці.
Втім, уся атрибутика інтеграції в союзній державі залишається. До Москви прибуває прем’єр-міністр Білорусі Володимир Єрмошин, який буде проводити спільне засідання Ради міністрів союзної держави разом зі своїм російським колегою Михайлом Касьяновим.
Як наголошують спостерігачі в російській столиці, засідання союзної Ради міністрів зараз є досить важливим саме для Мінська, а не для Москви. Адже президентові Білорусі Аляксандрові Лукашенкові практично нема чого сказати своєму електоратові перед майбутніми президентськими виборами в Білорусі, крім як нагадати йому про перспективи російсько-білоруської інтеграції.
Здається, в Білорусі вже переконалися, що розмови про інтеграцію ні до чого серйозного в їхній країні не призвели. А зубожіння населення, деградація білоруської економіки, створення авторитарного режиму просто триває в Білорусі без усякого зв’язку з інтеграційними гаслами Аляксандра Лукашенка та найближчого оточення білоруського лідера.
Однак Лукашенка вирішив, що агітувати він буде саме інтеграційними гаслами, нагадувати про свою важливу роль у російсько-білоруській інтеграції. І тепер білоруський президент докладає величезних зусиль, щоб нагадати білоруським виборцям про свою роль В інтеграційних процесах.
Водночас варто нагадати, що досі ані президент Росії Владімір Путін, ані жодний інший відповідальний політик у Російській Федерації не підтримав відкрито кандидатуру Аляксандра Лукашенка на президентських виборах у Білорусі.
Як наголошують у Москві, тут хоч і впевнені в тому, що Лукашенка найімовірніше переможе на президентських виборах, однак втомилися від непередбачуваного екзальтованого союзника і, звичайно, хотіли б, щоб на чолі білоруської держави була інша людина. Однак тим часом у Росії не усвідомлюють, хто може бути цією людиною і наскільки інший претендент на посаду президента Білорусі продовжить ті інтеграційні розмови, які так подобаються в російській столиці.
