Прага, 29 серпня 2001 – Російський впливовий часопис «Нєзавісімая ґазета» в середу опублікував аналітичну статтю, в якій зроблено спробу проаналізувати взаємини України і Росії за останні десять років та знайти найкращі рецепти для подальшої співпраці обох країн.
За 10 років незалежності України Росія перепробувала три різні моделі взаємин із цією країною, і всі невдало, пише «Нєзавісімая ґазета».
Першу модель, як зауважує автор статті, можна назвати шляхом поступок. Її озвучив Борис Єльцин: «Я встаю зранку і думаю: що я зробив для України?» За словами російського оглядача, на цьому етапі Україні пробачали крадіжки газу, Росія погодилася багато в чому і на українські умови щодо розподілу і базування Чорноморського флоту.
Але ця модель виявилася невдалою, і тоді кинулися в іншу крайність – «намагалися говорити імперською мовою, намагалися стукнути кулаком по столі. Московські аналітики обговорювали необхідність поділу України на західну і східну». Однак і цього разу не вдалося.
І вже тоді, як зауважує автор статті у «Нєзавісімой ґазеті», намагалися взагалі забути про Україну, «як про поганий сон».
На думку російського оглядача, є кілька серйозних перешкод у взаєминах двох країн, і з російського, і з українського боку.
Основна російська перешкода – це «імперський комплекс неповноцінності, який і досі зберігається стосовно України. Усі міркування про можливість поділу чи відторгнення частини її території, насміхання з приводу «нєзалєжності» і насміхання над українськими особливостями, є прямим ударом по інтересах Росії: вони консолідують українську еліту на основі протистояння Росії з метою захисту своєї державності».
А другою російською перешкодою, як зауважує російський оглядач, є міф про те, що Росія є супротивником Заходу, у тому числі і в Україні, та міф про те, що Захід зацікавлений в ослабленні Росії.
І нарешті, які ж є перешкоди з українського боку?
По-перше, як пише російський часопис, «це велика ілюзія української еліти в тому, що можна ввійти до єдиної Європи раніше від Росії». По-друге, це «страх української еліти перед російською». «Вони не бояться європейців, оскільки ті не зможуть ефективно діяти в українських умовах. Але російських «хижаків» вони дуже бояться: що останні прийдуть і все скуплять, захоплять, використовуючи великий досвід у цій ділянці, споріднений менталітет та значні ресурси». На думку російського оглядача, «необхідно побороти такий страх», а для цього потрібно дати українській еліті можливість «вирватися на російські простори».
І, як наголошує «Нєзавісімая ґазета», найважливіше завдання російської політики стосовно України – це демократизація останньої. Суть такого підходу полягає в тому, що коли нині 85% українських громадян виступає за особливі стосунки з Росією (з них 30% – за об’єднання), то за умов демократії до влади в Україні не зможе прийти антиросійський політик. Ось такий висновок робить російський оглядач і закликає активізувати російсько-український діалог.
Для таких цілей, на його думку, не годиться СНД, яка «виконала своє завдання з мирного розлучення і потихеньку перетворюється на клуб президентів». «Неможлива інтеграція і через російсько-білоруський союз – бо надто велика різниця між Україною і Білоруссю», – зазначає автор публікації. Загалом, його основний рецепт для подальшого розвитку російсько-українських взаємин полягає в формулі «Разом до Європи».
Ця формула, на думку автора статті ,чітко відображає стратегічну ціль обидвох країн. «Там у них (тобто України і Росії), очевидно, будуть різні ролі. Очевидно, будуть і різні умови інтеграції. Але спільним є завдання внутрішньої європеїзації, тобто формування політичних і економічних інститутів громадянського суспільства європейського зразка», – мовиться в статті, що її в середу опублікувала російська «Нєзавісімая ґазета».
За 10 років незалежності України Росія перепробувала три різні моделі взаємин із цією країною, і всі невдало, пише «Нєзавісімая ґазета».
Першу модель, як зауважує автор статті, можна назвати шляхом поступок. Її озвучив Борис Єльцин: «Я встаю зранку і думаю: що я зробив для України?» За словами російського оглядача, на цьому етапі Україні пробачали крадіжки газу, Росія погодилася багато в чому і на українські умови щодо розподілу і базування Чорноморського флоту.
Але ця модель виявилася невдалою, і тоді кинулися в іншу крайність – «намагалися говорити імперською мовою, намагалися стукнути кулаком по столі. Московські аналітики обговорювали необхідність поділу України на західну і східну». Однак і цього разу не вдалося.
І вже тоді, як зауважує автор статті у «Нєзавісімой ґазеті», намагалися взагалі забути про Україну, «як про поганий сон».
На думку російського оглядача, є кілька серйозних перешкод у взаєминах двох країн, і з російського, і з українського боку.
Основна російська перешкода – це «імперський комплекс неповноцінності, який і досі зберігається стосовно України. Усі міркування про можливість поділу чи відторгнення частини її території, насміхання з приводу «нєзалєжності» і насміхання над українськими особливостями, є прямим ударом по інтересах Росії: вони консолідують українську еліту на основі протистояння Росії з метою захисту своєї державності».
А другою російською перешкодою, як зауважує російський оглядач, є міф про те, що Росія є супротивником Заходу, у тому числі і в Україні, та міф про те, що Захід зацікавлений в ослабленні Росії.
І нарешті, які ж є перешкоди з українського боку?
По-перше, як пише російський часопис, «це велика ілюзія української еліти в тому, що можна ввійти до єдиної Європи раніше від Росії». По-друге, це «страх української еліти перед російською». «Вони не бояться європейців, оскільки ті не зможуть ефективно діяти в українських умовах. Але російських «хижаків» вони дуже бояться: що останні прийдуть і все скуплять, захоплять, використовуючи великий досвід у цій ділянці, споріднений менталітет та значні ресурси». На думку російського оглядача, «необхідно побороти такий страх», а для цього потрібно дати українській еліті можливість «вирватися на російські простори».
І, як наголошує «Нєзавісімая ґазета», найважливіше завдання російської політики стосовно України – це демократизація останньої. Суть такого підходу полягає в тому, що коли нині 85% українських громадян виступає за особливі стосунки з Росією (з них 30% – за об’єднання), то за умов демократії до влади в Україні не зможе прийти антиросійський політик. Ось такий висновок робить російський оглядач і закликає активізувати російсько-український діалог.
Для таких цілей, на його думку, не годиться СНД, яка «виконала своє завдання з мирного розлучення і потихеньку перетворюється на клуб президентів». «Неможлива інтеграція і через російсько-білоруський союз – бо надто велика різниця між Україною і Білоруссю», – зазначає автор публікації. Загалом, його основний рецепт для подальшого розвитку російсько-українських взаємин полягає в формулі «Разом до Європи».
Ця формула, на думку автора статті ,чітко відображає стратегічну ціль обидвох країн. «Там у них (тобто України і Росії), очевидно, будуть різні ролі. Очевидно, будуть і різні умови інтеграції. Але спільним є завдання внутрішньої європеїзації, тобто формування політичних і економічних інститутів громадянського суспільства європейського зразка», – мовиться в статті, що її в середу опублікувала російська «Нєзавісімая ґазета».
