Київ, 6 вересня 2001 - Коли загадкова слов’янська душа переповнюється усвідомленням своєї всесвітньо-історичної місії, розум занурюється у сплячку. З бездонних глибин підсвідомого спливають бажання «замочити в сортирі» невдячного «інородця» або мрії перетворити Крим на Чечню чи Косово.
Схоже, центр світової змови проти «народу-богоносця» пересунувся на кримські береги, недарма ж московська «Независимая газета» нещодавно попереджала: «Кримські татари розігрують чеченську карту». Праворадикальна «Російська національна єдність» на випадок створення кримсько-татарської держави прогнозує для Криму долю Чечні. Історик Олексій Полянський застерігає від імовірного втручання «у сепаратистський конфлікт у Криму з боку Чечні та Туреччини». А такий собі Олександр Абакумов на своєму персональному сайті пропонує як єдиний засіб запобігання так званій «вакхабізації» півострова репатріацію кримських татар до Туреччини, Туви чи Монголії. Отже: жидо-масони, українські буржуазні націоналісти, чеченські терористи, кримські татари, – роботи вистачить усім патріотам...
Не менш екзотичними виглядають розмірковування на російськомовному сайті «Спілки офіцерів Львова» над тим, чи дозволять Києву силою вирішити кримсько-татарську проблему. Або заява Російської громади Криму про загрозу повторення на півострові трагедії Косова.
Натомість правду про кримських татар можна довідатися на інформаційно-аналітичному україномовному сервері «КримТАУ». Це факти історії єдиної на півострові корінної нації, що дала йому сучасну назву. Для неї Крим став осередком етногенезу, мовною територією і тереном власної держави. Держави, яка проіснувала три з половиною сторіччя і була знищена Росією одразу по зруйнуванні Запорозької Січі та ліквідації Гетьманщини. Відтоді кримська історія позначена «зачистками» півострова російською армією від корінного населення та депортаціями «народів-зрадників».
Тож усі розмови слов’янських фундаменталістів у Світовому Павутинні про віртуальну мусульманську загрозу є відволіканням уваги від справжнього джерела небезпеки для політичної стабільності у Криму. На таке джерело прямо вказують цьогорічні маневри російської морської піхоти на кримських скелях.
Схоже, центр світової змови проти «народу-богоносця» пересунувся на кримські береги, недарма ж московська «Независимая газета» нещодавно попереджала: «Кримські татари розігрують чеченську карту». Праворадикальна «Російська національна єдність» на випадок створення кримсько-татарської держави прогнозує для Криму долю Чечні. Історик Олексій Полянський застерігає від імовірного втручання «у сепаратистський конфлікт у Криму з боку Чечні та Туреччини». А такий собі Олександр Абакумов на своєму персональному сайті пропонує як єдиний засіб запобігання так званій «вакхабізації» півострова репатріацію кримських татар до Туреччини, Туви чи Монголії. Отже: жидо-масони, українські буржуазні націоналісти, чеченські терористи, кримські татари, – роботи вистачить усім патріотам...
Не менш екзотичними виглядають розмірковування на російськомовному сайті «Спілки офіцерів Львова» над тим, чи дозволять Києву силою вирішити кримсько-татарську проблему. Або заява Російської громади Криму про загрозу повторення на півострові трагедії Косова.
Натомість правду про кримських татар можна довідатися на інформаційно-аналітичному україномовному сервері «КримТАУ». Це факти історії єдиної на півострові корінної нації, що дала йому сучасну назву. Для неї Крим став осередком етногенезу, мовною територією і тереном власної держави. Держави, яка проіснувала три з половиною сторіччя і була знищена Росією одразу по зруйнуванні Запорозької Січі та ліквідації Гетьманщини. Відтоді кримська історія позначена «зачистками» півострова російською армією від корінного населення та депортаціями «народів-зрадників».
Тож усі розмови слов’янських фундаменталістів у Світовому Павутинні про віртуальну мусульманську загрозу є відволіканням уваги від справжнього джерела небезпеки для політичної стабільності у Криму. На таке джерело прямо вказують цьогорічні маневри російської морської піхоти на кримських скелях.
