Прага, 6 вересня 2001 ― Молоді білоруси не бачать свого майбутнього в одній країні з президентом Лукашенком – цій темі присвячує статтю російський англомовний щоденник Москоу Таймс. У своїй редакційній статті це ж видання закликає Кремль не підтримувати Мінського диктатора, бо білоруси, які прагнуть демократії і не матимуть підтримки Росії, будуть змушені дивитися тільки на Захід, як це вже сталося у Сербії.
Сергій Сєрєбряков, білоруський комп’ютерник із Мінська, точно знає, що він робитиме, якщо президент Олександр Лукашенко виграє вибори, намічені на цю неділю. «Якщо він виграє, я поїду звідси», говорить молодий білорус в інтрев’ю російському англомовному часопису Москоу Таймс. Більшість друзів, приятелів та колишніх однокурсників Сергія вже покинули Білорусь, і така ситуація не лише у столиці, але і у менших містах Білорусі, у Бобруйську, Вітєбську чи у Гродному.
Країну покидають в основному молоді та освідчені люди. «Ті, хто має трохи грошей та вищу освіту виїжджають», - говорить 23х літня Аня Горень із Бобруйська, що у 140 кілометрах від Мінська. «В осоновному вони шукають кращого життя, але багато з них виїжджає, бо вони хочуть жити у країні, де легше дихати. І це не лише молоді.» Дві тітки молодої білоруської співрозмовниці російського часопису живуть за кордоном – одна в Австрії, інша в Ізраїлі. Та, що переїхала до Ізраїлю, нещодавно дзвонила до родичів, і казала, яка вона була дурна, що не виїхала раніше.
Світлана Алексєєвіч, відома білоруська письменниця в інтерв’ю московському часопису говорить, що молоді люди виїжджають, бо вони не бачать можливості для особистого, чи професійного розвитку. Письменниця, яка через свої довгі закордонні подорожі сама не часто буває в Білорусі наводить приклад своєї 20ти літньої дочки, котра учиться в педагогічному інституті в Мінську. «У будь-якій іншій країні вона мала би величезні можливості після закінчення навчання, а тут я боюсь, що вона опниться у школі зі зарплатнею у 30 доларів».
Світлана Алексєєвіч говорить, що на її думку, еміґрація засвідчує ще і поділ поколінь у Білорусі. Молоді не хочуть жити у застійному тоталітарному суспільстві, а їхні батьки вдячні владі за ту стабільність, яка є. «Батьки бояться жити у суспільстві, де робота не гарантована, де їм потрібно постійно вдосконалювати свою майстерність та пристосовуватись до змін. Так що у неділю вони проголосують за людину, яка змушує їхніх дітей покидати країну. І це є нашою трагедією», говорить білоруська письменниця.
Її слова підтверджують і незалежні соціологічні опитування, які свідчать про те, що підтримка Лукашенка старшим поколінням є на рівні 70%, а серед молодшого стільки ж проти нього.
У своїй редакційній статті московський часопис Москоу Таймс закликає Кремль не відкидати тих білорусів, які є проросійськи налаштовані, але одночасно хотіли б демократичних змін у своїй країні. Якщо їм дати можливтсь і підтримку, вони оберуть проросійського, але демократичного президента, вважає коментатор газети. Підтримуючи Лукашенка, Кремль повторює помилку, яку він уже зробив у Сербії, коли Москва до останнього захищала Мілошевіча. Запитайте тепер у Сербів, що вони думають про Росію, закінчує свій коментар російський англомовний часопис Москоу Таймс.
Сергій Сєрєбряков, білоруський комп’ютерник із Мінська, точно знає, що він робитиме, якщо президент Олександр Лукашенко виграє вибори, намічені на цю неділю. «Якщо він виграє, я поїду звідси», говорить молодий білорус в інтрев’ю російському англомовному часопису Москоу Таймс. Більшість друзів, приятелів та колишніх однокурсників Сергія вже покинули Білорусь, і така ситуація не лише у столиці, але і у менших містах Білорусі, у Бобруйську, Вітєбську чи у Гродному.
Країну покидають в основному молоді та освідчені люди. «Ті, хто має трохи грошей та вищу освіту виїжджають», - говорить 23х літня Аня Горень із Бобруйська, що у 140 кілометрах від Мінська. «В осоновному вони шукають кращого життя, але багато з них виїжджає, бо вони хочуть жити у країні, де легше дихати. І це не лише молоді.» Дві тітки молодої білоруської співрозмовниці російського часопису живуть за кордоном – одна в Австрії, інша в Ізраїлі. Та, що переїхала до Ізраїлю, нещодавно дзвонила до родичів, і казала, яка вона була дурна, що не виїхала раніше.
Світлана Алексєєвіч, відома білоруська письменниця в інтерв’ю московському часопису говорить, що молоді люди виїжджають, бо вони не бачать можливості для особистого, чи професійного розвитку. Письменниця, яка через свої довгі закордонні подорожі сама не часто буває в Білорусі наводить приклад своєї 20ти літньої дочки, котра учиться в педагогічному інституті в Мінську. «У будь-якій іншій країні вона мала би величезні можливості після закінчення навчання, а тут я боюсь, що вона опниться у школі зі зарплатнею у 30 доларів».
Світлана Алексєєвіч говорить, що на її думку, еміґрація засвідчує ще і поділ поколінь у Білорусі. Молоді не хочуть жити у застійному тоталітарному суспільстві, а їхні батьки вдячні владі за ту стабільність, яка є. «Батьки бояться жити у суспільстві, де робота не гарантована, де їм потрібно постійно вдосконалювати свою майстерність та пристосовуватись до змін. Так що у неділю вони проголосують за людину, яка змушує їхніх дітей покидати країну. І це є нашою трагедією», говорить білоруська письменниця.
Її слова підтверджують і незалежні соціологічні опитування, які свідчать про те, що підтримка Лукашенка старшим поколінням є на рівні 70%, а серед молодшого стільки ж проти нього.
У своїй редакційній статті московський часопис Москоу Таймс закликає Кремль не відкидати тих білорусів, які є проросійськи налаштовані, але одночасно хотіли б демократичних змін у своїй країні. Якщо їм дати можливтсь і підтримку, вони оберуть проросійського, але демократичного президента, вважає коментатор газети. Підтримуючи Лукашенка, Кремль повторює помилку, яку він уже зробив у Сербії, коли Москва до останнього захищала Мілошевіча. Запитайте тепер у Сербів, що вони думають про Росію, закінчує свій коментар російський англомовний часопис Москоу Таймс.
