Прага, 9 вересня 2001 – У численних коментарях на тему президентських виборів у Білорусі західні оглядачі гостро осуджують режим Лукашенка, називаючи його останнім диктатором Європи. Західна преса продовжує також коментувати події в Македонії і на Близькому сході.
Британська газета «Таймс» у редакційній статті називає недільні вибори в Білорусі ганебними виборами, які можуть покрити ганьбою і майбутнє Європи. Завчасу приготована перемога Лукашенка відкриває можливість продовжити у цій країні атмосферу страху, цензуру засобів інформації, мовчання потенційних політичних опонентів режиму і застій економіки, яка базується на старих радянських командних засадах і тримає населення у крайній убогості. Газета передбачає також, що наступні 5 років при владі Лукашенко використає для об’єднання республіки з Росією. Ця небезпека, яка свідчить про відновлення російського блоку, веде далі «Таймс», мала би вдарити на сполох на Заході. У противагу Європі російські націоналісти вітають тісніший слов’янський союз. Газета бере під серйозний сумнів перемогу Лукашенка у виборах, яка по суті мала б означати бажання більшості білорусів залишатися в умовах політичної диктатури й економічної відсталості.
Тим часом інша британська газета «Файненшл таймс» у редакційній статті аналізує ситуацію в Македонії, де миротворчі сили НАТО продовжують збирати зброю від албанських партизанів у західних районах республіки. На думку газети, Захід мав би дещо збільшити кількість миротворців і спостерігачів. Розмістивши порівняно скромну додаткову кількість миротворців тепер, пише «Файненшл таймс», Захід міг би уникнути таким чином розміщення значно більшої кількості пізніше. Передусім, як вважає газета, потрібно розмістити кілька сот цивільних спостерігачів, які стежитимуть за поверненням біженців і відновленням адміністративних структур на місцях у районах скупчення албанського населелння. Ці обов’язки, на думку газети, мала би перебрати Організація з питань безпеки і співпраці в Європі, яка підтримує добрі зв’язки з Росією і яка таким чином у своїй місії здобула б підтримку з боку македонського керівництва.
Тим часом коментатор німецької газети «Ді Вельт» Міхаель Штурмер бачить розвиток подій в Македонії у двох можливих напрямках: поширення громадянської війни або проголошення протекторату. Якщо вибухне громадянська війна, пише автор, якої прагне войовничо настроєна частина лідерів з обох ворогуючих сторін, то всі дотеперішні розкладки на Балканах знову опиняться під знаком запитання. Якщо Македонія буде поділена за принципом етнічного скупчення (македонців і албанців), то насилля знову вибухне у всіх сусідніх країнах (колишньої Югославії). Тому єдиною розв’язкою, як вважає коментатор, залишається протекторат, тобто присутність миротворчих сил. Експерти НАТО, підкреслює автор, ніколи не мали ілюзій у справі недостатності 30-денної кампанії збору зброї від албанських бойовиків і тепер вони добре усвідомлюють, до чого може допровадити вакуум, який постане після виведення миротворчих підрозділів.
Британська газета «Таймс» у редакційній статті називає недільні вибори в Білорусі ганебними виборами, які можуть покрити ганьбою і майбутнє Європи. Завчасу приготована перемога Лукашенка відкриває можливість продовжити у цій країні атмосферу страху, цензуру засобів інформації, мовчання потенційних політичних опонентів режиму і застій економіки, яка базується на старих радянських командних засадах і тримає населення у крайній убогості. Газета передбачає також, що наступні 5 років при владі Лукашенко використає для об’єднання республіки з Росією. Ця небезпека, яка свідчить про відновлення російського блоку, веде далі «Таймс», мала би вдарити на сполох на Заході. У противагу Європі російські націоналісти вітають тісніший слов’янський союз. Газета бере під серйозний сумнів перемогу Лукашенка у виборах, яка по суті мала б означати бажання більшості білорусів залишатися в умовах політичної диктатури й економічної відсталості.
Тим часом інша британська газета «Файненшл таймс» у редакційній статті аналізує ситуацію в Македонії, де миротворчі сили НАТО продовжують збирати зброю від албанських партизанів у західних районах республіки. На думку газети, Захід мав би дещо збільшити кількість миротворців і спостерігачів. Розмістивши порівняно скромну додаткову кількість миротворців тепер, пише «Файненшл таймс», Захід міг би уникнути таким чином розміщення значно більшої кількості пізніше. Передусім, як вважає газета, потрібно розмістити кілька сот цивільних спостерігачів, які стежитимуть за поверненням біженців і відновленням адміністративних структур на місцях у районах скупчення албанського населелння. Ці обов’язки, на думку газети, мала би перебрати Організація з питань безпеки і співпраці в Європі, яка підтримує добрі зв’язки з Росією і яка таким чином у своїй місії здобула б підтримку з боку македонського керівництва.
Тим часом коментатор німецької газети «Ді Вельт» Міхаель Штурмер бачить розвиток подій в Македонії у двох можливих напрямках: поширення громадянської війни або проголошення протекторату. Якщо вибухне громадянська війна, пише автор, якої прагне войовничо настроєна частина лідерів з обох ворогуючих сторін, то всі дотеперішні розкладки на Балканах знову опиняться під знаком запитання. Якщо Македонія буде поділена за принципом етнічного скупчення (македонців і албанців), то насилля знову вибухне у всіх сусідніх країнах (колишньої Югославії). Тому єдиною розв’язкою, як вважає коментатор, залишається протекторат, тобто присутність миротворчих сил. Експерти НАТО, підкреслює автор, ніколи не мали ілюзій у справі недостатності 30-денної кампанії збору зброї від албанських бойовиків і тепер вони добре усвідомлюють, до чого може допровадити вакуум, який постане після виведення миротворчих підрозділів.
