Прага, 14 вересня 2001 - Розмови про створення міжнародної комісії із рослідування смерті Георгія Гонгадзе тривають майже рік, але поки що вони так і залишилися розмовами. Чому досі такої комісії немає і чи потрібна вона зараз? З цим запитаннням я звернулася до Ганне Северинсен, доповідача Парламентської Асамблеї Ради Європи:
ГС: Я підтримую таку ініціативу і ми у Раді Європи схвалювали багато подібних ідей, але нам чинять перешкоди.
МД: Хто саме це робить?
ГС: “Я недавно була у Києві і спілкувалася з різними людьми. Гадаю, що головна проблема це позиція Генерального прокурора, який вигадує різні причини, аби не допустити проведення міжнародного розслідування. Але, з іншого боку, я мала продуктивні розмови з державним секретарем з питань європейської інтеграції і постійним представником України при Раді Європи Олександром Чалим. Він пообіцяв мені докласти всіх зусиль, аби створити умови для незалежного розслідування. Але потім, коли я попросила пана Потебенька підтримати цю ідею, то не почула прямої відповіді, він обійшов це питання.”
МД: Але ніхто в Україні, я маю на увазі нинішню владу, не збирається усувати Потебенька з посади. Чи можливе проведення міжнародного розслідування справи Гонгадзе без підтримки Генпрокурора, скажімо за сприяння Верховної Ради?
ГС: Ми будемо намагатися робити все можливе в наших силах. Я щойно спілкувала з дружиною Гонгадзе. Вона приїде до Страсбурга наприкінці вересня на засідання Парламентської Асамблеї Ради Європи. Я сподіваюся, що там ми й обговоримо за участю українських представників як бути далі, адже розслідування зникнення Гонгадзе проводилося, але не можна сказати, що воно було незалежним.
ГС: Я підтримую таку ініціативу і ми у Раді Європи схвалювали багато подібних ідей, але нам чинять перешкоди.
МД: Хто саме це робить?
ГС: “Я недавно була у Києві і спілкувалася з різними людьми. Гадаю, що головна проблема це позиція Генерального прокурора, який вигадує різні причини, аби не допустити проведення міжнародного розслідування. Але, з іншого боку, я мала продуктивні розмови з державним секретарем з питань європейської інтеграції і постійним представником України при Раді Європи Олександром Чалим. Він пообіцяв мені докласти всіх зусиль, аби створити умови для незалежного розслідування. Але потім, коли я попросила пана Потебенька підтримати цю ідею, то не почула прямої відповіді, він обійшов це питання.”
МД: Але ніхто в Україні, я маю на увазі нинішню владу, не збирається усувати Потебенька з посади. Чи можливе проведення міжнародного розслідування справи Гонгадзе без підтримки Генпрокурора, скажімо за сприяння Верховної Ради?
ГС: Ми будемо намагатися робити все можливе в наших силах. Я щойно спілкувала з дружиною Гонгадзе. Вона приїде до Страсбурга наприкінці вересня на засідання Парламентської Асамблеї Ради Європи. Я сподіваюся, що там ми й обговоримо за участю українських представників як бути далі, адже розслідування зникнення Гонгадзе проводилося, але не можна сказати, що воно було незалежним.
