Єрусалим, 26 вересня 2001 – Автор статті під заголовком «Бабин Яр без Бабиного Яру» Анатолій Мостославський різко критикує організаторів жалобної церемонії в Єрусалимі. «Бабин Яр,- твердить він,- це символ. Не випадково високі гості, що бувають в Україні, насамперед, йдуть до Меморіалу в Бабиному Яру. Тут промовляли Джордж Буш-старший, Аверіл Гариман та інші». Саме тут звертався до євреїв Іван Драч зі словами, повними жалю: «Зрозумійте, ми не винні, у всьому винні наші вороги, що постійно нацьковували нас одне на одного».
Цього року замість того, щоб присвятити жалобну церемонію спеціально трагедії Бабиного Яру, її організатори в Єрусалимі назвали її панахидою за всіма євреями, що загинули на терені України. Цьому можна було б присвятити інший окремий день, бо Бабин Яр як символ єврейського голокосту має унікальне значення. Крім того, сама щорічна церемонія стає щораз формальною, рафінованою, такою, що нагадує добре зрежисовані відкриті партзбори у колишньому Радянському Союзі. Спочатку виступають почесні гості, міністри, депутати Кнессету, керівники установи Яд Вашем. Потім – художня самодіяльність. Через це інтерес до скорботного ювілею став гаснути, народу стає дедалі менше, а згадка про Бабин Яр лунає рідше, бо тоне у промовах про загальну трагедію єврейського голокосту.
Анатолій Мостославський вважає, що трагедія Бабиного Яру заслуговує окремого заходу в Яд Вашемі – так як це робиться цього року в Києві, де відкривається Музей катастрофи, чи у Нью-Йорку.
Цього року замість того, щоб присвятити жалобну церемонію спеціально трагедії Бабиного Яру, її організатори в Єрусалимі назвали її панахидою за всіма євреями, що загинули на терені України. Цьому можна було б присвятити інший окремий день, бо Бабин Яр як символ єврейського голокосту має унікальне значення. Крім того, сама щорічна церемонія стає щораз формальною, рафінованою, такою, що нагадує добре зрежисовані відкриті партзбори у колишньому Радянському Союзі. Спочатку виступають почесні гості, міністри, депутати Кнессету, керівники установи Яд Вашем. Потім – художня самодіяльність. Через це інтерес до скорботного ювілею став гаснути, народу стає дедалі менше, а згадка про Бабин Яр лунає рідше, бо тоне у промовах про загальну трагедію єврейського голокосту.
Анатолій Мостославський вважає, що трагедія Бабиного Яру заслуговує окремого заходу в Яд Вашемі – так як це робиться цього року в Києві, де відкривається Музей катастрофи, чи у Нью-Йорку.
