Прага, 27 вересня 2001 – Західні оглядачі продовжують коментувати підготовку Сполучених Штатів до ваідплатної акції за терористичні акти у США 11 вересня, а також створення міжнародної коаліції в боротьбі з тероризмом і перспективи такої боротьби.
Коментуючи створення міжнародної коаліції в боротьбі з тероризмом, оглядач британської газети «Файненшл таймс» Лайонел Барбер порівнює цей процес із політичними настроями після падіння Берлінського муру. Зі створенням коаліції кожен її учасник здобув певні політичні дивіденди або можливість представити свої вимоги й погляди. Передусім Сполучені Штати, які стали жертвою терористичних актів та ініціатором міжнародної коаліції, таким чином залучили до цього процесу і своїх суперників, зокрема Китай і навіть такі свого часу країни-парії, як Куба, Іран і Судан. Такі регіональні сили, як Росія, Індія і Пакистан теж змушені були зробити свій стратегічний вибір. За словами коментатора, низка країн повернула нинішні зміни у глобальній ситуації на свою користь. Приміром, російський керівник Путін скористався з нагоди для того, щоб забезпечити власні інтереси і запропонувати вступ Росії до союзу НАТО. Він представив чеченський конфлікт, як частину боротьби із тероризмом. Іран тим часом використав свою позицію у справі боротьби проти тероризму, щоб вимагати від США змін у їхній близькосхідній політиці. Проте, як зазначає автор, було б передчасно говорити про будь-які користі від змін у глобальній ситуації до закінчення нинішньої кризи.
Французька газета «Ліберасьйон» містить коментар Еріка Дюпена, в якому автор аналізує суть ісламського радикального руху, який служить базою міжнародного тероризму, і поширення цього руху в світі. Екстремістський войовничий іслам автор окреслює, як «міжнародну мережу, в якій Афганістан і Пакистан відіграють роль основи. Ця мережа послуговується справжньою ідеологією, яку неможливо розглядати лише у чисто військовому аспекті. Іслам – це новий інтернаціоналізм, пише коментатор. У той час, коли Афганістан забезпечує нових рекрутів з ісламського світу тренувальними таборами, Пакистан створив мережу ісламістських шкіл для доктринації активістів руху. На думку коментатора газети «Файненшл таймс», Південно-Східна Азія є особливо родючим грунтом для рекрутування екстремістів. При цьому автор називає Малайзію, Філіппіни та Індонезію, звідки до ісламських релігійних шкіл прибувають щораз нові учні, потрапляючи під впливи учителів-радикалів. Радикальний іслам – це поширена нині у світі ідеологія, пише Барбер, цитуючи газету «Гаарец»: «Тероризм – це є засіб (ідеології), а не сама ідеологія. Ідеологію неможливо побороти, просто вбиваючи її носіїв».
Коментуючи створення міжнародної коаліції в боротьбі з тероризмом, оглядач британської газети «Файненшл таймс» Лайонел Барбер порівнює цей процес із політичними настроями після падіння Берлінського муру. Зі створенням коаліції кожен її учасник здобув певні політичні дивіденди або можливість представити свої вимоги й погляди. Передусім Сполучені Штати, які стали жертвою терористичних актів та ініціатором міжнародної коаліції, таким чином залучили до цього процесу і своїх суперників, зокрема Китай і навіть такі свого часу країни-парії, як Куба, Іран і Судан. Такі регіональні сили, як Росія, Індія і Пакистан теж змушені були зробити свій стратегічний вибір. За словами коментатора, низка країн повернула нинішні зміни у глобальній ситуації на свою користь. Приміром, російський керівник Путін скористався з нагоди для того, щоб забезпечити власні інтереси і запропонувати вступ Росії до союзу НАТО. Він представив чеченський конфлікт, як частину боротьби із тероризмом. Іран тим часом використав свою позицію у справі боротьби проти тероризму, щоб вимагати від США змін у їхній близькосхідній політиці. Проте, як зазначає автор, було б передчасно говорити про будь-які користі від змін у глобальній ситуації до закінчення нинішньої кризи.
Французька газета «Ліберасьйон» містить коментар Еріка Дюпена, в якому автор аналізує суть ісламського радикального руху, який служить базою міжнародного тероризму, і поширення цього руху в світі. Екстремістський войовничий іслам автор окреслює, як «міжнародну мережу, в якій Афганістан і Пакистан відіграють роль основи. Ця мережа послуговується справжньою ідеологією, яку неможливо розглядати лише у чисто військовому аспекті. Іслам – це новий інтернаціоналізм, пише коментатор. У той час, коли Афганістан забезпечує нових рекрутів з ісламського світу тренувальними таборами, Пакистан створив мережу ісламістських шкіл для доктринації активістів руху. На думку коментатора газети «Файненшл таймс», Південно-Східна Азія є особливо родючим грунтом для рекрутування екстремістів. При цьому автор називає Малайзію, Філіппіни та Індонезію, звідки до ісламських релігійних шкіл прибувають щораз нові учні, потрапляючи під впливи учителів-радикалів. Радикальний іслам – це поширена нині у світі ідеологія, пише Барбер, цитуючи газету «Гаарец»: «Тероризм – це є засіб (ідеології), а не сама ідеологія. Ідеологію неможливо побороти, просто вбиваючи її носіїв».
