Прага, 1 жовтня 2001 ― На переговорах у Брюсселі, куди президент Росії Володимир Путін прибув сьогодні, він наполягатиме на зміні ставлення Європейського Союзу до війни у Чечні. Можливість того, що Захід перейде на точку зору Росії, яка вважає чеченську війну антитерористичною опреацією, стала ймовірнішою після відповідних заяв німецього та американського лідера минулого тижня. Очікується, що в Брюсселі президент Путін намагатиметься закріпити цю зміну в офіційній позиції Заходу в офіційних документах. Детальніше розповідає Марія Щур.
Боротьба з міжнародним тероризмом, очевидно, стане головним предметом переговорів російського президента Володимира Путіна з Президентом Європейської Комісії Романо Проді, представником ЄС у закордонних справах та справах безпеки Хав’єром Соланою та бельгійським прем’єром Ґі Фергофштадтом, чия країна нині головує у Євросоюзі. Російський лідер також відвідає штаб-квартиру НАТО і проведе переговори з генеральним секретарем Північно-атлантичного Альянсу, Джорджем Робертсоном.
На думку Чарльза Ґранта, британського політолога з центру Європейських Реформ, Путін намагатиметься виторгувати у Європейського Союзу певні поступки за обіцянку взяти участь у боротьбі з тероризмом. «Якщо Росія запропонує західним союзникам допомогу у боротьбі з тероризмом, як то розвідувальні дані, підтримку в ООН, допомогу Середньоазійським країнам, то росіяни вимагатимуть від Заходу буди поступливішими у трактуванні чеченської проблеми».
Як переконаний британський експерт, Росія оцінюватиме свою допомогу недешево, і вона не зупиниться лише на Чечні. Не менш важливим для неї буде домогтися припинення розширення НАТО далі на Схід.
Проте тероризм не буде єдиною темою переговорів. У Брюсселі також йтиметься і про закупівлю ЄС російських енергоносіїв, про боротьбу зі злочинністю, включно із фінансовими злочинами, та про загальні питання двосторонньої торгівлі. Сторони також мають обговорити допомогу ЄС у Калініградській області, котра стане російським анклавом у Євросоюзі після вступу Польщі та Литви до союзу.
Говорить аналітик Центру Європейських Політичних Досліджень, що у Брюсселі, Маріус Фаль: «Вони намагаються якось домовитись про те, що робити із Калінінградом після розширення ЄС. На порядку денному стоїть економічна допомога, пересування людей, енергетичні зв’язки та інші проблеми».
На думку бельгійського аналітика, енергетичні проблеми посідатимуть значне місце на переговорах, адже очікується, що ЄС у найближче десятиліття не матиме достатніх внутрішніх джерел енергії, і Росія може стати головним джерелом імпорту енергоносіїв, при чому не лише газу і нафти, як зараз, але і електричного струму, через підключення Калінінградської області до європейської мережі.
Назагал, експерти вважають, що нинішній самміт, який відбудеться усереду, сприятиме тіснішій співпраці між ЄС і Росією.
Боротьба з міжнародним тероризмом, очевидно, стане головним предметом переговорів російського президента Володимира Путіна з Президентом Європейської Комісії Романо Проді, представником ЄС у закордонних справах та справах безпеки Хав’єром Соланою та бельгійським прем’єром Ґі Фергофштадтом, чия країна нині головує у Євросоюзі. Російський лідер також відвідає штаб-квартиру НАТО і проведе переговори з генеральним секретарем Північно-атлантичного Альянсу, Джорджем Робертсоном.
На думку Чарльза Ґранта, британського політолога з центру Європейських Реформ, Путін намагатиметься виторгувати у Європейського Союзу певні поступки за обіцянку взяти участь у боротьбі з тероризмом. «Якщо Росія запропонує західним союзникам допомогу у боротьбі з тероризмом, як то розвідувальні дані, підтримку в ООН, допомогу Середньоазійським країнам, то росіяни вимагатимуть від Заходу буди поступливішими у трактуванні чеченської проблеми».
Як переконаний британський експерт, Росія оцінюватиме свою допомогу недешево, і вона не зупиниться лише на Чечні. Не менш важливим для неї буде домогтися припинення розширення НАТО далі на Схід.
Проте тероризм не буде єдиною темою переговорів. У Брюсселі також йтиметься і про закупівлю ЄС російських енергоносіїв, про боротьбу зі злочинністю, включно із фінансовими злочинами, та про загальні питання двосторонньої торгівлі. Сторони також мають обговорити допомогу ЄС у Калініградській області, котра стане російським анклавом у Євросоюзі після вступу Польщі та Литви до союзу.
Говорить аналітик Центру Європейських Політичних Досліджень, що у Брюсселі, Маріус Фаль: «Вони намагаються якось домовитись про те, що робити із Калінінградом після розширення ЄС. На порядку денному стоїть економічна допомога, пересування людей, енергетичні зв’язки та інші проблеми».
На думку бельгійського аналітика, енергетичні проблеми посідатимуть значне місце на переговорах, адже очікується, що ЄС у найближче десятиліття не матиме достатніх внутрішніх джерел енергії, і Росія може стати головним джерелом імпорту енергоносіїв, при чому не лише газу і нафти, як зараз, але і електричного струму, через підключення Калінінградської області до європейської мережі.
Назагал, експерти вважають, що нинішній самміт, який відбудеться усереду, сприятиме тіснішій співпраці між ЄС і Росією.
