Мінськ, 2 жовтня 2001 - Сьогодні розпочалася чергова сесія палати представників Національних зборів Білорусі, до порядку денного якої знов не внесено питання про ратифікацію договору про державний кордон з Україною. Проте нижня палата парламенту ратифікувала білорусько-українську угоду про посольства двох держав в Мінську та Києві. Оренда землі для них коштуватиме відповідно 1 гривню та 1 білоруський рубєль на рік.
Вже в перший день роботи чергової сесії білоруського парламенту його нижня палата ратифікувала низку міжнародних договорів, і серед них - підписану 15 грудня 2000 року в Луцьку угоду між урядами Білорусі та України про умови розміщення та обслуговання дипломатичних представництв.
Як написав білоруському парламентові вже колишній прем’єр-міністр Уладзімір Ярмошин, необхідність ратифікації викликано тим, що перша стаття угоди не відповідає закону Білорусі "Про платіжи за землю". Закон вимагає, аби орендна платня не була нижчою за ставки земельного податку, а міжурядова угода визначає, що Україна платитиме за ділянку для свого посольства в Мінську лише 1 білоруський рубєль на рік, тобто за нинішнім курсом тільки одну п’ятнадцяту частину одного американського центу! І це за майже півгектара землі в центрі столиці Білорусі.
Білорусь же за свої 0,46 гектара в Києві має платити 1 гривню на рік, тобто п’яту частину одного американського долару. Така різниця у 300 разів викликала обурення голови економічної комісіїї білоруської палати представників Аляксєя Ваганова, який вимагав пояснень від міністерства закордонних справ Білорусі.
Заступник міністра Аляксандр Герасімєнка пояснив, що ділянку для посольства Білорусі в Києві два роки тому купили за 509 тисяч доларів США, хоча початкова ринкова ціна за дім 3 на вулиці Коцюбинського складала 2 мільйони доларів. Окрім того, Білорусь отримала в оренду ділянку на вулиці Соломенській 17, щоб спільна площа двох ділянок у Києві була рівною площі ділянки українського посольства в Мінську. Обидва посольства орендували їх на строк у 49 років.
Заступник міністра закордонних справ Білорусі Аляксандр Герасімєнка додав:
«Окрім того, набрання чинності угоди дозволить Республіці Білорусь щорічно економіти 73 з половиною тисячи доларів США, необхідних для оплат оренди земельної ділянки на вулиці Коцюбинського 3, площею 0,21 га, на якій розташовано комплекс будинків посольства Білорусі в Україні. Згідно із земельним кадастром міста Києва ставка орендної платні за 1 квадратний метр в цьому районі міста еквівалента 35 доларам США на рік».
Отже, кордони земельних ділянок своїх посольств Україна та Білорусь визначили. Щодо кордону між двома державами, то ратифікації відповідного договору знов немає в порядку денному цієї сесії палати представників білоруських Національних зборів.
Радіо Свобода вже повідомляло, що це єдина ділянка державного кордону України, де є проблеми з ратифікацією парламентом сусідньої держави. Ще в травні 1998 року президент Білорусі Аляксандр Лукашенка оголосив, що доки Україна не сплатить Білорусі свої борги на суму приблизно 250 мільйонів доларів, доти договір про кордон не буде ратифіковано. Україна це державним боргом не визнає, а президент Лукашенка понад три роки тримає слово, і Білорусь з Україною зустрінуть 10-річчя скасування СРСР в Біловезькій пущі юридично неоформленим державним кордоном.
Вже в перший день роботи чергової сесії білоруського парламенту його нижня палата ратифікувала низку міжнародних договорів, і серед них - підписану 15 грудня 2000 року в Луцьку угоду між урядами Білорусі та України про умови розміщення та обслуговання дипломатичних представництв.
Як написав білоруському парламентові вже колишній прем’єр-міністр Уладзімір Ярмошин, необхідність ратифікації викликано тим, що перша стаття угоди не відповідає закону Білорусі "Про платіжи за землю". Закон вимагає, аби орендна платня не була нижчою за ставки земельного податку, а міжурядова угода визначає, що Україна платитиме за ділянку для свого посольства в Мінську лише 1 білоруський рубєль на рік, тобто за нинішнім курсом тільки одну п’ятнадцяту частину одного американського центу! І це за майже півгектара землі в центрі столиці Білорусі.
Білорусь же за свої 0,46 гектара в Києві має платити 1 гривню на рік, тобто п’яту частину одного американського долару. Така різниця у 300 разів викликала обурення голови економічної комісіїї білоруської палати представників Аляксєя Ваганова, який вимагав пояснень від міністерства закордонних справ Білорусі.
Заступник міністра Аляксандр Герасімєнка пояснив, що ділянку для посольства Білорусі в Києві два роки тому купили за 509 тисяч доларів США, хоча початкова ринкова ціна за дім 3 на вулиці Коцюбинського складала 2 мільйони доларів. Окрім того, Білорусь отримала в оренду ділянку на вулиці Соломенській 17, щоб спільна площа двох ділянок у Києві була рівною площі ділянки українського посольства в Мінську. Обидва посольства орендували їх на строк у 49 років.
Заступник міністра закордонних справ Білорусі Аляксандр Герасімєнка додав:
«Окрім того, набрання чинності угоди дозволить Республіці Білорусь щорічно економіти 73 з половиною тисячи доларів США, необхідних для оплат оренди земельної ділянки на вулиці Коцюбинського 3, площею 0,21 га, на якій розташовано комплекс будинків посольства Білорусі в Україні. Згідно із земельним кадастром міста Києва ставка орендної платні за 1 квадратний метр в цьому районі міста еквівалента 35 доларам США на рік».
Отже, кордони земельних ділянок своїх посольств Україна та Білорусь визначили. Щодо кордону між двома державами, то ратифікації відповідного договору знов немає в порядку денному цієї сесії палати представників білоруських Національних зборів.
Радіо Свобода вже повідомляло, що це єдина ділянка державного кордону України, де є проблеми з ратифікацією парламентом сусідньої держави. Ще в травні 1998 року президент Білорусі Аляксандр Лукашенка оголосив, що доки Україна не сплатить Білорусі свої борги на суму приблизно 250 мільйонів доларів, доти договір про кордон не буде ратифіковано. Україна це державним боргом не визнає, а президент Лукашенка понад три роки тримає слово, і Білорусь з Україною зустрінуть 10-річчя скасування СРСР в Біловезькій пущі юридично неоформленим державним кордоном.
