Бєлград, 9 жовтня 2001 – Чи у боротьбi за свободу можна скоїти злочини та чи злочинцi повиннi нести вiдповiдальнiсть? Такi запитання постали пiсля трансляцiї на першому каналi державного телебачення фiльму “Гроза над Країною”. Йдеться про операцiю пiд назвою “Гроза”, якою хорватськi сили у серпнi 1995 року вiдвоювали територiю так званої “Республiки Сербська Країна”, яку мiсцевi серби 1991 року проголосили на однiй третинi хорватської територiї.
Операцiя тривала лише три доби. Сербсьi сили фактично без боротьби вiдступили до Боснiї й Герцеговини й вiдтак до Сербiї. Разом з ними свої оселi покинуло понад 150 тисяч сербського мирного населення, хоча тодiшнiй президент Хорватiї Франьо Туджман закликав сербiв не покидати країну. Незважаючи на президентськi гарантiї, хорватськi вiйськовослужбовцi безжально лiквiдували понад 400 сербiв, переважно лiтнiх людей. Десятки осiб загинуло в колонах бiженцiв, якi обстрiлювалю хорватська артилерiя. В операцiї пiдпалено 22 житлових будинкiв.
Про це йде мова в фiльмi, який схвилював громадскiсть. В ньому є чимало брутальних сцен, мiж iншими тортурування й суворої лiквiдацiї полонених сербiв та знущання над беззахисними й безневинними старцями. Пiсля передачi у студiї влаштовано дебату за участю автора, критикiв, представникiв полiтичних партiй та глядачiв. Глядачi мали можливiсть вiдповiсти на запитання; “Чи треба судити злочинцiв незважаючи на нацiональнiсть?” Сiмдесять п’ять вiдсоткiв вiдповiли позитивно. Це саме повторилося наступного дня, коли опитування на цю тему провела найтиражнiша щоденна газета. З-помiж учасникiв у дебатi фiльм осудили лише ультранацiоналiсти, прихильники колишнього президента Туджмана. Вони фiльм назвали блюзнiрством й глузуванням з визвольної вiйни. На їхню думку, у боротьбi за свободу дозволено роботи усе, що робили вороги оскiльки, за їхнiми словами, “усi серби однаковi”.
Цiкаво, що так само недавно реагували сербськi нацiоналiсти коли бєлградське телебачення передало фiльм про сербськi злочини в боснiйському мiстечку Сребренiца. Екстремiсти кажуть, що не йдеться про злочини, а про справедливу помсту. Ще бiльш цiкавий факт, що глядачi у Хорватiї й Сербiї були в змозi побачити згаданi фiльми п’ять рокiв пiсля масакрiв, щойно коли до влади у Загребi i Бєлградi прийшли демократичнi сили. Ранiше це була заборонена тема.
Операцiя тривала лише три доби. Сербсьi сили фактично без боротьби вiдступили до Боснiї й Герцеговини й вiдтак до Сербiї. Разом з ними свої оселi покинуло понад 150 тисяч сербського мирного населення, хоча тодiшнiй президент Хорватiї Франьо Туджман закликав сербiв не покидати країну. Незважаючи на президентськi гарантiї, хорватськi вiйськовослужбовцi безжально лiквiдували понад 400 сербiв, переважно лiтнiх людей. Десятки осiб загинуло в колонах бiженцiв, якi обстрiлювалю хорватська артилерiя. В операцiї пiдпалено 22 житлових будинкiв.
Про це йде мова в фiльмi, який схвилював громадскiсть. В ньому є чимало брутальних сцен, мiж iншими тортурування й суворої лiквiдацiї полонених сербiв та знущання над беззахисними й безневинними старцями. Пiсля передачi у студiї влаштовано дебату за участю автора, критикiв, представникiв полiтичних партiй та глядачiв. Глядачi мали можливiсть вiдповiсти на запитання; “Чи треба судити злочинцiв незважаючи на нацiональнiсть?” Сiмдесять п’ять вiдсоткiв вiдповiли позитивно. Це саме повторилося наступного дня, коли опитування на цю тему провела найтиражнiша щоденна газета. З-помiж учасникiв у дебатi фiльм осудили лише ультранацiоналiсти, прихильники колишнього президента Туджмана. Вони фiльм назвали блюзнiрством й глузуванням з визвольної вiйни. На їхню думку, у боротьбi за свободу дозволено роботи усе, що робили вороги оскiльки, за їхнiми словами, “усi серби однаковi”.
Цiкаво, що так само недавно реагували сербськi нацiоналiсти коли бєлградське телебачення передало фiльм про сербськi злочини в боснiйському мiстечку Сребренiца. Екстремiсти кажуть, що не йдеться про злочини, а про справедливу помсту. Ще бiльш цiкавий факт, що глядачi у Хорватiї й Сербiї були в змозi побачити згаданi фiльми п’ять рокiв пiсля масакрiв, щойно коли до влади у Загребi i Бєлградi прийшли демократичнi сили. Ранiше це була заборонена тема.
