МІЖНАРОДНУ ПРЕМІЮ ЗА СВОБОДУ ПРЕСИ 2001 РОКУ ПРИСУДЖЕНО КИТАЙСЬКОМУ ЖУРНАЛІСТОВІ ЦЗЯНУ ВЕЙПІНУ
Комітет захисту журналістів, що базується у Сполучених Штатах, 17 жовтня присудив Міжнародну премію за свободу преси 2001 року китайському журналістові Цзяну Вейпіну за його викривальні статті про корупцію серед високопоставлених китайських чиновників.
Китайська влада заарештувала 49-річного журналіста після публікацій у 1999 році чотирьох його статтей в гонконгському журналі «На передньому краї». Минулого місяця Вейпін постав перед судом, однак, досі вироку не оголошено. Журналіста звинувачують у розголошенні державних таємниць.
Про які ж таємниці йдеться? Скажімо, він написав про те, як мер китайського міста Шеньян - Ма Цзяндун програв у казіно близько 3 мільйонів доларів громадських коштів. Нещодавно цього чиновника засудили до смертної кари за звинуваченням в корупції у великих розмірах. Писав журналіст і про те, як губернатор одніє з провінцій був «хлопчиком на побігеньках» у молодого покоління лідерів комуністичної верхівки Китаю і приховував скандали, пов’язані з корупцією. Йдеться, зокрема, про великі незаконні доходи Лі Цзяня – сина члена Політбюро Компартії Китаю.
У своїх статтях журналіст Вейпін розповів і про те, як мер міста Дацін витратив державні гроші на купівлю квартир своїм 29 коханкам.
І ось тепер, за розголошення цих і подібних «державних таємниць», журналіст Цзян Вейпін очікує на судовий вирок.
За даними Комітету захисту журналістів, що базується у США, на даний час у китайських в’язницях перебуває щонайменше 25 журналістів.
18 ЖОВТНЯ МИНУЛО 10 РОКІВ ВІДТОДІ, ЯК У РОСІЇ БУЛО СХВАЛЕНО ЗАКОН «ПРО РЕАБІЛІТАЦІЮ ЖЕРТВ ПОЛІТИЧНИХ РЕПРЕСІЙ».
За цей час реабілітовано понад 500 тисяч осіб. Ця цифра велика, однак, як зауважили правозахисники на вчорашній прес-конференції у Москві, якщо врахувати, що комуністичний режим колишнього СРСР знищив 60 мільйонів людей, то це лише початкова стадія довготривалого процесу.
А один із тих, що розробляли діючий закон, нинішній суддя Конституційного суду Російської Федерації Анатолій Кононов наголосив, що важливим у законі є те, що під реабілітацію потрапляють усі, хто боровся проти комуністичного режиму з ідейних міркувань. І якщо у 1950-ті – 60-ті роки були реабілітовані лише особи, засуджені судовими органами, то з 1991 року реабілітації підлягають також покарані в адміністративному порядку, скажімо – розкуркулені родини. Окрім цього, у законі прямо мовиться, що за роки радянської влади мільйони людей стали жертвами тоталітарного режиму.
Водночас, Анатолій Кононов визнав, що під час розробки Закону «Про реабілітацію жертв політичних репресій», демократичні сили були змушені піти на компроміс. Так, до тих, хто підлягає реабілітації, не включено осіб, причетних до таких злочинів, як: «зрада Батьківщині у формі шпигунства», «видача військової чи державної таємниці».
З цього приводу голова правління правозахисного товариства «Меморіал» Арсеній Роґінський зауважив, що коли комуністичний режим сам по собі буде визнано злочинним, то будь-які форми боротьби з ним не вважатимуться злочинними.
Комітет захисту журналістів, що базується у Сполучених Штатах, 17 жовтня присудив Міжнародну премію за свободу преси 2001 року китайському журналістові Цзяну Вейпіну за його викривальні статті про корупцію серед високопоставлених китайських чиновників.
Китайська влада заарештувала 49-річного журналіста після публікацій у 1999 році чотирьох його статтей в гонконгському журналі «На передньому краї». Минулого місяця Вейпін постав перед судом, однак, досі вироку не оголошено. Журналіста звинувачують у розголошенні державних таємниць.
Про які ж таємниці йдеться? Скажімо, він написав про те, як мер китайського міста Шеньян - Ма Цзяндун програв у казіно близько 3 мільйонів доларів громадських коштів. Нещодавно цього чиновника засудили до смертної кари за звинуваченням в корупції у великих розмірах. Писав журналіст і про те, як губернатор одніє з провінцій був «хлопчиком на побігеньках» у молодого покоління лідерів комуністичної верхівки Китаю і приховував скандали, пов’язані з корупцією. Йдеться, зокрема, про великі незаконні доходи Лі Цзяня – сина члена Політбюро Компартії Китаю.
У своїх статтях журналіст Вейпін розповів і про те, як мер міста Дацін витратив державні гроші на купівлю квартир своїм 29 коханкам.
І ось тепер, за розголошення цих і подібних «державних таємниць», журналіст Цзян Вейпін очікує на судовий вирок.
За даними Комітету захисту журналістів, що базується у США, на даний час у китайських в’язницях перебуває щонайменше 25 журналістів.
18 ЖОВТНЯ МИНУЛО 10 РОКІВ ВІДТОДІ, ЯК У РОСІЇ БУЛО СХВАЛЕНО ЗАКОН «ПРО РЕАБІЛІТАЦІЮ ЖЕРТВ ПОЛІТИЧНИХ РЕПРЕСІЙ».
За цей час реабілітовано понад 500 тисяч осіб. Ця цифра велика, однак, як зауважили правозахисники на вчорашній прес-конференції у Москві, якщо врахувати, що комуністичний режим колишнього СРСР знищив 60 мільйонів людей, то це лише початкова стадія довготривалого процесу.
А один із тих, що розробляли діючий закон, нинішній суддя Конституційного суду Російської Федерації Анатолій Кононов наголосив, що важливим у законі є те, що під реабілітацію потрапляють усі, хто боровся проти комуністичного режиму з ідейних міркувань. І якщо у 1950-ті – 60-ті роки були реабілітовані лише особи, засуджені судовими органами, то з 1991 року реабілітації підлягають також покарані в адміністративному порядку, скажімо – розкуркулені родини. Окрім цього, у законі прямо мовиться, що за роки радянської влади мільйони людей стали жертвами тоталітарного режиму.
Водночас, Анатолій Кононов визнав, що під час розробки Закону «Про реабілітацію жертв політичних репресій», демократичні сили були змушені піти на компроміс. Так, до тих, хто підлягає реабілітації, не включено осіб, причетних до таких злочинів, як: «зрада Батьківщині у формі шпигунства», «видача військової чи державної таємниці».
З цього приводу голова правління правозахисного товариства «Меморіал» Арсеній Роґінський зауважив, що коли комуністичний режим сам по собі буде визнано злочинним, то будь-які форми боротьби з ним не вважатимуться злочинними.
