Варшава, 23 жовтня 2001 ― Польські ліві, які утворили разом з селянами та Унією праці коаліційний уряд, розпочали правління за допомогою політичних ножиць, якими втинають видатки з бюджету, реалізуючи при цьому свою концепцію «дешевої держави».
Опоненти лівих застерігають, що цей процес може призвести до втрати важливих демократичних інституцій у суспільному житті та закликають не плутати привілеї певних чиновників чи депутатів з гарантіями, які дає демократія.
Коли ми кажемо, що у Польщі ліві, то маємо на увазі – демократи, бо лівизна у тому смислі до якого звикли на просторах колишнього Радянського Союзу, тут, фактично, не збереглася. Уся «лівизна» нинішнього польського уряду полягає у наголосах на соціальній справедливості і рівності громадян. Виходячи, власне, з таких засад, прем’єр-міністр Польщі Лєшек Міллєр, донедавна лідер Союзу лівиці демократичної, партії, що взяла, як знаємо 41% мандатів до Сейму, в результаті вересневих парламентських виборів, розпочав з кроків, які народу сподобалися.
Що ж, насамперед, зробив новий лівий прем’єр Польщі? Він скоротив кількість міністрів, усіляких заступників їх, зліквідував немало урядових фондів і агенств, звільнив цілу низку чиновників. Заощаджені у такий спосіб гроші будуть латати дірки у бюджеті: підуть на пенсії, на освіту, на охорону здоров’я.
Одначе, не встиг прем’єр провести такі скорочення адміністративного апарту, як вже почув нарікання. Скаржаться, наприклад, громадяни, що зліквідовано інститут речника прав покривдженого. У Польщі, як відомо, є державний речник, який захищає права людини, права дитини, а є ще чиновник, який займається правами тих, хто постраждав, наприклад, в результаті розбійницького нападу, якогось нещастя, катастрофи і т.д. Пояснюю так докладно, бо в Україні такоє інституції не існує. Отже, у Польщі скоротили речника інтересів покривджених і почався шум. «Чи не втяли нам демократії?», - ставлять питання поляки.
Треба сказати, що в Польщі традиційно питання, пов’язані з правами і свободами особи - постійна тема дискусії у всіх прошарках суспільства. «Врешті-решт, ми є вільною державою», - не без гордості люблять повторювати поляки і тому вони дуже пильно приглядаються до всього, що робить нова влада і новий парламент.
Якщо говорити про депутатів, то вони, пробують тепер запровадити нововведення, про яке вже розпочалася дискусія. «Чи це не призведе до ліквідації гарантій, які дає нам демократія?», - запитують поляки. Йдеться про пропозицію, яка надійшла від опозиції про скасування імунітету депутата. Поляки хочуть, аби перед законом усі були рівні і, щоб депутатський мандат не ховав громадянини перед кримінальною, скажімо, відповідальністю.
Ідея скасувати депутатський імунітет з’явилася, коли за декілька днів до того, коли нові депутати засіли на лавах Сейму, втік за кордон парламентарій від акції виборчої Солідарність, бо закінчувався його імунітет і він мав перспективу сісти за грати за кримінальний злочин.
Словом, коли запитують друзі в Україні: «Як там з демократією у польських лівих?», то як інакше відповісти, якщо не сказати, що з демократією усе добре, без демократії комусь із нас сутужно.
Опоненти лівих застерігають, що цей процес може призвести до втрати важливих демократичних інституцій у суспільному житті та закликають не плутати привілеї певних чиновників чи депутатів з гарантіями, які дає демократія.
Коли ми кажемо, що у Польщі ліві, то маємо на увазі – демократи, бо лівизна у тому смислі до якого звикли на просторах колишнього Радянського Союзу, тут, фактично, не збереглася. Уся «лівизна» нинішнього польського уряду полягає у наголосах на соціальній справедливості і рівності громадян. Виходячи, власне, з таких засад, прем’єр-міністр Польщі Лєшек Міллєр, донедавна лідер Союзу лівиці демократичної, партії, що взяла, як знаємо 41% мандатів до Сейму, в результаті вересневих парламентських виборів, розпочав з кроків, які народу сподобалися.
Що ж, насамперед, зробив новий лівий прем’єр Польщі? Він скоротив кількість міністрів, усіляких заступників їх, зліквідував немало урядових фондів і агенств, звільнив цілу низку чиновників. Заощаджені у такий спосіб гроші будуть латати дірки у бюджеті: підуть на пенсії, на освіту, на охорону здоров’я.
Одначе, не встиг прем’єр провести такі скорочення адміністративного апарту, як вже почув нарікання. Скаржаться, наприклад, громадяни, що зліквідовано інститут речника прав покривдженого. У Польщі, як відомо, є державний речник, який захищає права людини, права дитини, а є ще чиновник, який займається правами тих, хто постраждав, наприклад, в результаті розбійницького нападу, якогось нещастя, катастрофи і т.д. Пояснюю так докладно, бо в Україні такоє інституції не існує. Отже, у Польщі скоротили речника інтересів покривджених і почався шум. «Чи не втяли нам демократії?», - ставлять питання поляки.
Треба сказати, що в Польщі традиційно питання, пов’язані з правами і свободами особи - постійна тема дискусії у всіх прошарках суспільства. «Врешті-решт, ми є вільною державою», - не без гордості люблять повторювати поляки і тому вони дуже пильно приглядаються до всього, що робить нова влада і новий парламент.
Якщо говорити про депутатів, то вони, пробують тепер запровадити нововведення, про яке вже розпочалася дискусія. «Чи це не призведе до ліквідації гарантій, які дає нам демократія?», - запитують поляки. Йдеться про пропозицію, яка надійшла від опозиції про скасування імунітету депутата. Поляки хочуть, аби перед законом усі були рівні і, щоб депутатський мандат не ховав громадянини перед кримінальною, скажімо, відповідальністю.
Ідея скасувати депутатський імунітет з’явилася, коли за декілька днів до того, коли нові депутати засіли на лавах Сейму, втік за кордон парламентарій від акції виборчої Солідарність, бо закінчувався його імунітет і він мав перспективу сісти за грати за кримінальний злочин.
Словом, коли запитують друзі в Україні: «Як там з демократією у польських лівих?», то як інакше відповісти, якщо не сказати, що з демократією усе добре, без демократії комусь із нас сутужно.
