Єрусалим, 24 жовтня 2001 – Після терактів у Нью-Йорку та Вашингтоні аґенти федерального бюро розслідувань затримали понад 150 ісламістів. ФБР вважає, що четверо з них мають цінну інформацію, яка може кинути світло на таємниці діяльності ісламських терористів проти США. Аґенти ФБР запропонували цим арештантам легші вироки, гроші, добрі місця праці, нові документи та проживання на території США для них та їхніх родин. Але все це не спокусило їх видати аґентам потрібну інформацію. Арештанти мовчать. Понад місяць аґенти ФБР усіма доволеними засобами намагаються по-доброму вмовити затриманих ісламістів говорити. А ті мовчать. За цих обставин деякі з керівників ФБР, обмежені у своїх діях американським законом, хочуть звернутися до досвіду Ізраїлю, що якимось чином дає собі ради із затриманими терористами та примушує їх говорити.
У минулому секретні служби Ізраїлю не обмежували себе у засобах примусу та широко використовували фізичний примус і навіть тортури. Проте ізраїльські правозахисні організації подали у суд на служби розвідки Ізраїлю, і за рішенням Вищого суду справедливості Ізраїлю фізичні засоби примусу заборонено як правило. Ними можна користуватися тільки за спеціальним дозволом у разі так званої «годинникової бомби» у випадках, коли слідчі певні, що підозріла особа має інформацію про запланований теракт. У звичайних же випадках ізраїльські слідчі можуть використовувати або методи психологічного тиску, або медичні препарати.
Як правило, ізраїльські секретні служби досягають своєї мети та розкривають завчасно чимало запланованих арабськими терористами терактів, рятуючи таким чином життя своїх громадян. Проте, сьогодні американські слідчі органи, обмежені демократичними законами, не можуть захистити свою країну від загрози нових терактів. Хоча й тримають під замком понад 150 підозрілих ісламістів. Настав час обмеження з цих законів. Так вважає більшість американських експертів, які посилаються на приклад Ізраїлю.
У минулому секретні служби Ізраїлю не обмежували себе у засобах примусу та широко використовували фізичний примус і навіть тортури. Проте ізраїльські правозахисні організації подали у суд на служби розвідки Ізраїлю, і за рішенням Вищого суду справедливості Ізраїлю фізичні засоби примусу заборонено як правило. Ними можна користуватися тільки за спеціальним дозволом у разі так званої «годинникової бомби» у випадках, коли слідчі певні, що підозріла особа має інформацію про запланований теракт. У звичайних же випадках ізраїльські слідчі можуть використовувати або методи психологічного тиску, або медичні препарати.
Як правило, ізраїльські секретні служби досягають своєї мети та розкривають завчасно чимало запланованих арабськими терористами терактів, рятуючи таким чином життя своїх громадян. Проте, сьогодні американські слідчі органи, обмежені демократичними законами, не можуть захистити свою країну від загрози нових терактів. Хоча й тримають під замком понад 150 підозрілих ісламістів. Настав час обмеження з цих законів. Так вважає більшість американських експертів, які посилаються на приклад Ізраїлю.
