Прага, 26 жовтня 2001 – Поки американська і британська авіація продовжує бомбардувати позиції талібів у кількох афганських містах, в Організації Об’єднаних Націй розпочалися дискусії у справі майбутнього уряду Афганістану, розміщення тут миротворчих сил і надання цій країні економічної допомоги після відходу від влади режиму талібан.
Найсерйозніші дискусії в ООН викликає проблема розміщення в Афганістані миротворчих військ ООН, до складу яких мали б увійти представники різних країн і формування яких потривало би принаймні кілька місяців. Хоча таліби найближчим часом не мають наміру здавати своїх позицій, аналітики вважають, однак, що поразка афганського режиму – це лише питання часу. Щоб уникнути дальшого хаосу у країні, ООН повинна мати приготовані прийнятні для усіх сторін варіанти перехідного керівництва і розміщення миротворчих сил.
Представники ООН виключають можливість установлення в Кабулі своєї адміністрації, як, приміром, у краї Косово або Східному Тіморі. Нині вони схиляються радше до сформування такого тимчасового уряду, який було установлено 10 років тому в Кампучії, де радники ООН займали ключові посади у кількох головних міністерствах але не очолювали їх. При цьому оглядачі підкреслюють, що протягом останніх десятиліть ООН здобула гіркий досвід у подібних ситуаціях в інших країнах світу, що перебували у громадянських конфліктах.
Більшість представників керівництва ООН відкидають також пропозиції розмістити в Афганістані миротворчі сили лише із мусульманських країн. Вони вважають, що основу таких сил повинні становити миротворці з європейських країн із можливою присутністю серед них американських і канадських військовослужбовців.
Постають дискусії і у справі сформування перехідного уряду Афганістану за участю всіх лідерів провінцій, етнічних груп і кланів. Пуштунська етнічна група, з якої постав режим талібан, є найчисленніша у країні. Проте представники пуштунської опозиції, які виступають проти талібану, не готові співпрацювати з Північним альянсом, до якого входять переважно таджики у узбеки і який користується підтримкою з боку Заходу і Росії. Серед інших пропозицій обговорюється також ідея відновлення ради племен за участю всіх провінційних і племінних старійшин, яку символічно мав би очолити 87-річний колишній король Афганістану Могаммад Заїр, виходець із пуштунських племен, який від 73-го року перебуває на вигнанні. Будь-який із цих варіантів для його втілення в життя, як підкреслюють представники ООН, потребуватиме підтримки більшості афганців та урядів двох головних сусідніх країн – Пакистану й Ірану, в яких унаслідок правління талібану і нинішньої воєнної операції зібралося по два мільйони біженців.
Дискусії у справі майбутнього керівництва Афганістану і розміщення тут миротворчих сил точаться в інших країнах коаліції, зокрема у Сполучених Штатах. У своєму четверговому виступі в сенаті держсекретар США Пауел виступив якраз у справі можливого розміщення миротворчих сил в Афганістані після повалення режиму талібан. Однак, як вважає Пауел, ці сили повинні складатися з добровольців і необов’язково, щоб вони діяли тут під егідою ООН.
Найсерйозніші дискусії в ООН викликає проблема розміщення в Афганістані миротворчих військ ООН, до складу яких мали б увійти представники різних країн і формування яких потривало би принаймні кілька місяців. Хоча таліби найближчим часом не мають наміру здавати своїх позицій, аналітики вважають, однак, що поразка афганського режиму – це лише питання часу. Щоб уникнути дальшого хаосу у країні, ООН повинна мати приготовані прийнятні для усіх сторін варіанти перехідного керівництва і розміщення миротворчих сил.
Представники ООН виключають можливість установлення в Кабулі своєї адміністрації, як, приміром, у краї Косово або Східному Тіморі. Нині вони схиляються радше до сформування такого тимчасового уряду, який було установлено 10 років тому в Кампучії, де радники ООН займали ключові посади у кількох головних міністерствах але не очолювали їх. При цьому оглядачі підкреслюють, що протягом останніх десятиліть ООН здобула гіркий досвід у подібних ситуаціях в інших країнах світу, що перебували у громадянських конфліктах.
Більшість представників керівництва ООН відкидають також пропозиції розмістити в Афганістані миротворчі сили лише із мусульманських країн. Вони вважають, що основу таких сил повинні становити миротворці з європейських країн із можливою присутністю серед них американських і канадських військовослужбовців.
Постають дискусії і у справі сформування перехідного уряду Афганістану за участю всіх лідерів провінцій, етнічних груп і кланів. Пуштунська етнічна група, з якої постав режим талібан, є найчисленніша у країні. Проте представники пуштунської опозиції, які виступають проти талібану, не готові співпрацювати з Північним альянсом, до якого входять переважно таджики у узбеки і який користується підтримкою з боку Заходу і Росії. Серед інших пропозицій обговорюється також ідея відновлення ради племен за участю всіх провінційних і племінних старійшин, яку символічно мав би очолити 87-річний колишній король Афганістану Могаммад Заїр, виходець із пуштунських племен, який від 73-го року перебуває на вигнанні. Будь-який із цих варіантів для його втілення в життя, як підкреслюють представники ООН, потребуватиме підтримки більшості афганців та урядів двох головних сусідніх країн – Пакистану й Ірану, в яких унаслідок правління талібану і нинішньої воєнної операції зібралося по два мільйони біженців.
Дискусії у справі майбутнього керівництва Афганістану і розміщення тут миротворчих сил точаться в інших країнах коаліції, зокрема у Сполучених Штатах. У своєму четверговому виступі в сенаті держсекретар США Пауел виступив якраз у справі можливого розміщення миротворчих сил в Афганістані після повалення режиму талібан. Однак, як вважає Пауел, ці сили повинні складатися з добровольців і необов’язково, щоб вони діяли тут під егідою ООН.
