Прага, 29 жовтня 2001 ― Протести комуністів проти нового земельного кодексу не були підтримані населенням, зауважують кореспонденти західних часописів. Вони вважають, що це ще один доказ падіння популярності комуністичної партії та лівої ідеології в Україні. Детальніше з реакцією іноземної преси на прийняття у другому читанні земельного кодексу вас ознайомимо.
Рішучість українського парламенту провести земельну реформу, незважаючи на активні протести лівих, на думку київського кореспондента впливого британського часопису Файненшиал Таймс, може означати кінець колективного господарювання на українській землі.
Хоча земля в Україні стане товаром ще не скоро, бо земельний кодекс передбачає чотирирічний мораторій на продаж землі, експерти, на яких посилається швейцарська газета Нойе Цюрхер Цайтунґ, говорять, що новий закон закладає підвалини для розвитку законодавчої системи для сільськогосподарських кредитів під заставу. Відкриття можливості кредитування селян є необхідною умовою модернізації сільскогосподарського виробництва в Україні, оскільки українські селяни, розорені комуністичним правлінням, не мають власних грошей для закупівлі техніки та добрив, пояснює своїм читачам кореспондент агентства Рейтер.
Британський щоденник Файненшиал таймс говорить, що цьогорічний врожай зернових в Україні перевищив всі прогнози, і експерти пояснюють зростання врожаю на 67% тим, що роль держави у сільскому господарстві зменшилась. Однак, українські комуністи, які контролюють чверть місць в парламенті, були категорично проти можливості продажу землі. Західні публікації детально описують форми протесту депутатів від Комуністичної партії, включно з бійками, спробами зламати систему електронного голосування та знищити бюлетені для голосування.
Агентство Рейтер підкреслює, що багато простих українців, які зараз вирощують на своїх присадибних ділянках майже все, що їм потрібно, аби прожити, побоюються, що лібералізація ринку землі може зробити їх жертвами махінацій українських та іноземних бізнесменів. Тим не менше, кореспондент Файненшиал Таймс зауважує, що великих протестів селян у день ухвалення закону не було, і позицію комуністів до Верховної Ради прйшли підтримати лише кілька сотень людей. Це, на думку кореспондента газети, свідчить про подальше падіння популярності комуністичної партії серед населення.
Російська Нєзавісімая Ґазєта зауважує, що ухваленням проекту закону, Україні вдалося відкрити дорогу ринковим стосункам у, можливо, найперспективнішій ділянці народного господарства, адже 80% чорнозему є саме у цій країні. Російські експерти вважають, що новий Земельний кодекс може перевторити Україну на «продовольче Ельдорадо», країну, спроможну експортувати широкий асортимент продктів – зерно, цукор, та м’ясо. Тим часом, Файненшиал Таймс говорить, що найбільші фінансові блага від запровадження приватної власності на землю дістануться, очевидно, не дрібним фермерам, а великим сільськогосподарським підприємствам, які зараз орендують землю у селян, і найбільше зацікавлені у можливості купити її.
Рішучість українського парламенту провести земельну реформу, незважаючи на активні протести лівих, на думку київського кореспондента впливого британського часопису Файненшиал Таймс, може означати кінець колективного господарювання на українській землі.
Хоча земля в Україні стане товаром ще не скоро, бо земельний кодекс передбачає чотирирічний мораторій на продаж землі, експерти, на яких посилається швейцарська газета Нойе Цюрхер Цайтунґ, говорять, що новий закон закладає підвалини для розвитку законодавчої системи для сільськогосподарських кредитів під заставу. Відкриття можливості кредитування селян є необхідною умовою модернізації сільскогосподарського виробництва в Україні, оскільки українські селяни, розорені комуністичним правлінням, не мають власних грошей для закупівлі техніки та добрив, пояснює своїм читачам кореспондент агентства Рейтер.
Британський щоденник Файненшиал таймс говорить, що цьогорічний врожай зернових в Україні перевищив всі прогнози, і експерти пояснюють зростання врожаю на 67% тим, що роль держави у сільскому господарстві зменшилась. Однак, українські комуністи, які контролюють чверть місць в парламенті, були категорично проти можливості продажу землі. Західні публікації детально описують форми протесту депутатів від Комуністичної партії, включно з бійками, спробами зламати систему електронного голосування та знищити бюлетені для голосування.
Агентство Рейтер підкреслює, що багато простих українців, які зараз вирощують на своїх присадибних ділянках майже все, що їм потрібно, аби прожити, побоюються, що лібералізація ринку землі може зробити їх жертвами махінацій українських та іноземних бізнесменів. Тим не менше, кореспондент Файненшиал Таймс зауважує, що великих протестів селян у день ухвалення закону не було, і позицію комуністів до Верховної Ради прйшли підтримати лише кілька сотень людей. Це, на думку кореспондента газети, свідчить про подальше падіння популярності комуністичної партії серед населення.
Російська Нєзавісімая Ґазєта зауважує, що ухваленням проекту закону, Україні вдалося відкрити дорогу ринковим стосункам у, можливо, найперспективнішій ділянці народного господарства, адже 80% чорнозему є саме у цій країні. Російські експерти вважають, що новий Земельний кодекс може перевторити Україну на «продовольче Ельдорадо», країну, спроможну експортувати широкий асортимент продктів – зерно, цукор, та м’ясо. Тим часом, Файненшиал Таймс говорить, що найбільші фінансові блага від запровадження приватної власності на землю дістануться, очевидно, не дрібним фермерам, а великим сільськогосподарським підприємствам, які зараз орендують землю у селян, і найбільше зацікавлені у можливості купити її.
