Прага, 29 жовтня 2001 - Конфлікт розпочався минулої п’ятниці в одній з найбільших чеських тюрем у південно-східному місті Валтіце. Не погоджуючись з правилами утримання, один із засуджених – український громадянин- напав охоронця, за що був покараний. На знак протесту проти дій керівництва тюрми ув’язнений розпочав голодування. Інформація про це поширилась блискавично. До вечора цього ж дня до голодування приєдналось ще 172, ув’язнених з чотирьох інших тюрем Чехії, з яких 109 осіб - громадяни України. Ув’язнені скаржаться на порушення прав людини, на суворі умови утримання, зокрема, на те, що в тюремних бібліотеках бракує книжок рідною мовою, що вони хотіли б частіше спілкуватись один з одним і що для своїх духовних потреб хочуть бачитись з православними священослужителями.
За офіційними даними, станом на 30-го жовтня у в’язницях Чеської Республіки відбувають покарання 883 громадян України, переважна більшість з яких - понад 90 відсотків - потрапила туди за злодійство.
Про умови ув’язнення українських громадян на мої запитання відповіла представник пресслужби Генерального тюремного управління Чеської Республціки пані Яна Тртікова.
О.Пеленська: Чи можете ви сказати, в якій мірі дійшло до порушення прав людини в тюрмі, де розпрочалось голодування, яким є порядок подачі скарг на умови утримання в тюрмі?
Я.Тртікова: Так прямо, як звучить ваше запитання, я відповіді дати не можу. Скажу так: існує стандартна процедура подання скарг іноземцями, само собою, ці скарги вивчаються.
О.Пеленська: Чи ви ввжаєте нормальним стан, коли українські в’язні не мають для своїх потреб літератури рідною мовою?
Я.Тртікова: Якщо вони отримають літуратуру від когось з України, зрозуміло, вона буде їм передана. Однак чеська тюремна служба зі своїм кошторисом не може забезпечувати літуратурою всіх іноземців з усіх країн.
О.Пеленська: Чи має намір керівництво чеських тюрем виконати вимоги голодуючих?
Я.Тртікова: Ми вивчаємо подані скарги, однак не маємо наміру вести переговори під тиском ультимативних вимог.
О.Пеленська: Чи моють в’язні з України, в разі потреби, перекладачів?
Я.Тртікова: Звичайно, всі іноземці мають право на ознайомлення з матеріалами судового процесу рідною мовою.
О.Пеленська: Чи засуджений в Чеській Республіці іноземець повинен нести покарання тільки в чеській тюрмі?
Я.Тртікова: Ні, не повинен. Існують договори, які передбачають умови передачі засудженого іноземця з місця ув’язнення на батьківщину. В нашому випадку потрібно мати згоду чеської сторони, те ж саме – з боку країни, звідки походить іноземець, і відповідно заяву засудженого.
Тим часом голодування засуджених українських в’язнів триває. Як нам стало відомо, всі голодуючі знаходяться під лікарським наглядом. Справу тримають на контролі і в консульстві України в Чеській Республіці. Чи надходили до української сторони заяви від українських ув´язнених з проханням перевести їх до дому - це запитання до консула України в Чехії Володимира Кирилюка.
В.Кирилюк: Жодного прохання щодо переведення для відбуття строку покарання на Україну не було.
На закінчення додам: з інформації, котру ми маємо, витікає, що кількість українських громадян, які розпочали голодування в чеських тюрмах, за останню добу зменшилась на 31 особу.
За офіційними даними, станом на 30-го жовтня у в’язницях Чеської Республіки відбувають покарання 883 громадян України, переважна більшість з яких - понад 90 відсотків - потрапила туди за злодійство.
Про умови ув’язнення українських громадян на мої запитання відповіла представник пресслужби Генерального тюремного управління Чеської Республціки пані Яна Тртікова.
О.Пеленська: Чи можете ви сказати, в якій мірі дійшло до порушення прав людини в тюрмі, де розпрочалось голодування, яким є порядок подачі скарг на умови утримання в тюрмі?
Я.Тртікова: Так прямо, як звучить ваше запитання, я відповіді дати не можу. Скажу так: існує стандартна процедура подання скарг іноземцями, само собою, ці скарги вивчаються.
О.Пеленська: Чи ви ввжаєте нормальним стан, коли українські в’язні не мають для своїх потреб літератури рідною мовою?
Я.Тртікова: Якщо вони отримають літуратуру від когось з України, зрозуміло, вона буде їм передана. Однак чеська тюремна служба зі своїм кошторисом не може забезпечувати літуратурою всіх іноземців з усіх країн.
О.Пеленська: Чи має намір керівництво чеських тюрем виконати вимоги голодуючих?
Я.Тртікова: Ми вивчаємо подані скарги, однак не маємо наміру вести переговори під тиском ультимативних вимог.
О.Пеленська: Чи моють в’язні з України, в разі потреби, перекладачів?
Я.Тртікова: Звичайно, всі іноземці мають право на ознайомлення з матеріалами судового процесу рідною мовою.
О.Пеленська: Чи засуджений в Чеській Республіці іноземець повинен нести покарання тільки в чеській тюрмі?
Я.Тртікова: Ні, не повинен. Існують договори, які передбачають умови передачі засудженого іноземця з місця ув’язнення на батьківщину. В нашому випадку потрібно мати згоду чеської сторони, те ж саме – з боку країни, звідки походить іноземець, і відповідно заяву засудженого.
Тим часом голодування засуджених українських в’язнів триває. Як нам стало відомо, всі голодуючі знаходяться під лікарським наглядом. Справу тримають на контролі і в консульстві України в Чеській Республіці. Чи надходили до української сторони заяви від українських ув´язнених з проханням перевести їх до дому - це запитання до консула України в Чехії Володимира Кирилюка.
В.Кирилюк: Жодного прохання щодо переведення для відбуття строку покарання на Україну не було.
На закінчення додам: з інформації, котру ми маємо, витікає, що кількість українських громадян, які розпочали голодування в чеських тюрмах, за останню добу зменшилась на 31 особу.
