Москва, 5 листопада 2001 ― Міністр оборони Російської Федерації Сергій Іванов говорить, що Росії і Сполученим Штатам Америки вдалося досягти певного прогресу у діалозі з питань протиракетної оборони. Однак, поки що не можна говорити про те, що досягнутий якийсь конкретний компроміс, - зазначив керівник російського військового відомства.
Нагадаю, що таким чином Сергій Іванов відгукується на перебування в російській столиці останніми вихідними міністра оборони США Доналда Рамсфелда. Пан Рамсфелд мав переговори з президентом РФ Володимиром Путіним та міністром оборони Росії Сергієм Івановим. Після цих переговорів Сергій Іванов і зробив сенсаційну заяву, що він частково готовий погодитися з словами свого американського колеги, що угода з ПРО від 1972 року, підписана між США та колишнім Радянським Союзом є реліктом «холодної війни».
Правда, Сергій Іванов відразу ж наголосив, що серед реліктових угод часів «холодної війни» можна знайти чимало інших документів і навіть назвав реліктом «холодної війни» Північноатлантичний альянс у його нинішньому вигляді.
Однак, спостерігачі вже не звертали увагу на ці слова російського міністра оборони.
Насамперед стало очевидним, що після зустрічі Володимира Путіна і Доналда Рамсфелда можна констатувати те, що Москва готова піти на значні поступки США з питанни угоди про ПРО 1972 року і це після того, як міністр оборони США зазначив, що Сполучені Штати готові побудувати систему протиракетної оборони навіть без порушення угоди 1972 року.
Таким чином, на думку російських спостерігачів, стає очевидною тактика Москви. З одного боку, Москва нібито рішуче виступає за те, щоб залишити в силі угоду про протиракетну оборону від 1972 року, однак, потім погоджується на її перегляд за певні поступки з боку США.
Коли у Москві переконалися, що американці не збираються іти на жодні поступки і, більше того, насамперед готуються до варіанту створення національної системи протиракетної оборони без перегляду угоди 1972 року, у Москві вирішили, що треба якнайшвидше погоджуватися на перегляд цього документа, щоб хоча б якісь поступки отримати від Сполучених Штатів напередодні зустрічі президентів Росії Володимира Путіна і США Джорджа Буша в штаті Техас.
Таким чином, російська зовнішня політика ще раз виявила свою стратегічну недалекоглядність, а розплачуватися за це доведеться саме російському президенту під час його зустрічі з американським колегою.
Нагадаю, що таким чином Сергій Іванов відгукується на перебування в російській столиці останніми вихідними міністра оборони США Доналда Рамсфелда. Пан Рамсфелд мав переговори з президентом РФ Володимиром Путіним та міністром оборони Росії Сергієм Івановим. Після цих переговорів Сергій Іванов і зробив сенсаційну заяву, що він частково готовий погодитися з словами свого американського колеги, що угода з ПРО від 1972 року, підписана між США та колишнім Радянським Союзом є реліктом «холодної війни».
Правда, Сергій Іванов відразу ж наголосив, що серед реліктових угод часів «холодної війни» можна знайти чимало інших документів і навіть назвав реліктом «холодної війни» Північноатлантичний альянс у його нинішньому вигляді.
Однак, спостерігачі вже не звертали увагу на ці слова російського міністра оборони.
Насамперед стало очевидним, що після зустрічі Володимира Путіна і Доналда Рамсфелда можна констатувати те, що Москва готова піти на значні поступки США з питанни угоди про ПРО 1972 року і це після того, як міністр оборони США зазначив, що Сполучені Штати готові побудувати систему протиракетної оборони навіть без порушення угоди 1972 року.
Таким чином, на думку російських спостерігачів, стає очевидною тактика Москви. З одного боку, Москва нібито рішуче виступає за те, щоб залишити в силі угоду про протиракетну оборону від 1972 року, однак, потім погоджується на її перегляд за певні поступки з боку США.
Коли у Москві переконалися, що американці не збираються іти на жодні поступки і, більше того, насамперед готуються до варіанту створення національної системи протиракетної оборони без перегляду угоди 1972 року, у Москві вирішили, що треба якнайшвидше погоджуватися на перегляд цього документа, щоб хоча б якісь поступки отримати від Сполучених Штатів напередодні зустрічі президентів Росії Володимира Путіна і США Джорджа Буша в штаті Техас.
Таким чином, російська зовнішня політика ще раз виявила свою стратегічну недалекоглядність, а розплачуватися за це доведеться саме російському президенту під час його зустрічі з американським колегою.
