Бєлград, 7 листопада 2001 – Уряди Югославiї й Сербiї протягом вихiдних закликали косовських сербiв взяти участь в парламентських виборах в краю, якi призначено на 17 листопада. Вiдразу пiсля цього лiдери косовських сербiв провели нараду й ухвалили рiшення, в якому мовиться, що немає умов для проведення демократичних виборiв, оскiльки бiльшiсть сербiв в краю перебуває в свого роду ґето, а бiженцям албанцi не дозволяють повернутися до своїх домiвок. Проти такого рiшення проголосували лише владика Артемiй та двоє помiркованих дiячiв.
Тим часом голова мiжнародної адмiнiстрацiї в Косовi Ганс Геккеруп й представник уряду Небойша Чович пiдписали угоду, якою уточнено окремi аспекти спiвробiтництва. Геккеруп, зокрема, зазначив, що майбутнiй парламент Косова не матиме право мiняти статус провiнцiї. Iншими словами, албанськiй бiльшостi не буде дозволено проголосити незалежнiсть. В угодi визначається, що мiжнародна управа краю й Бєлград виступають за цiлковите застосування резолюцiї 1244 Ради безпеки ООН. Нагадаємо, що в резолюцiї, мiж iншим, наголошується на тому, що Косово – частина територiї СР Югославiї. В документi мовиться, що усi бiженцi й переселенцi мають право повернутися в свої оселi. Мiжнародна адмiнiстрацiя пообiцяла, що найближчим часом збiльшить кiлькiсть суддiв з iнших країн у Косовi. Бєлград погодився iз формуванням нацiонально змiшаних пiдроздiлiв полiцiї.
Етнiчнi албанцi обуренi угодою, оскiльки усi їхнi партiї, незважаючи на окремi розбiжностi, рiшуче виступають за незалежнiсть Косова. На знак протесту, їхнi представники у вiвторок покинули сесiю Тимчасової адмiнiстративної ради. На їхню думу, йдеться про документ який призведе до поглиблення кризи.
Iбрахiм Ругова, лiдер десятилiтньої полiтичної боротьби проти режиму екс-президента Слободана Мiлошевича, заявив, що етнiчнi албанцi все-таки продовжать спiвробiтництво з адмiнiстрацiєю ООН. Вiн у зверненнi до своїх прихильникiв нагадав, що мiжнародне спiвтовариство й миротворчi сили є гарантами безпеки й рiвноправностi усiх громадян Косова.
Щодо бойкоту, бєлградськi урядовцi й преса поведiнку лiдерiв косовських сербiв називають безвiдповiдальною та такою, що шкодить iнтересам як тих сербiв що перебувають у Косовi, так i бiженцiв. Вони не забувають нагадати, що саме тi, хто виступає за бойкот, були найбiльш завзятими прихильниками Слободана Мiлошевича. У Бєлградi вiдверто ставлять запитання: Чи такi мають право понинi очолювати сербську громаду й своєю впертiстю погiршувати її трудне становище?
Тим часом голова мiжнародної адмiнiстрацiї в Косовi Ганс Геккеруп й представник уряду Небойша Чович пiдписали угоду, якою уточнено окремi аспекти спiвробiтництва. Геккеруп, зокрема, зазначив, що майбутнiй парламент Косова не матиме право мiняти статус провiнцiї. Iншими словами, албанськiй бiльшостi не буде дозволено проголосити незалежнiсть. В угодi визначається, що мiжнародна управа краю й Бєлград виступають за цiлковите застосування резолюцiї 1244 Ради безпеки ООН. Нагадаємо, що в резолюцiї, мiж iншим, наголошується на тому, що Косово – частина територiї СР Югославiї. В документi мовиться, що усi бiженцi й переселенцi мають право повернутися в свої оселi. Мiжнародна адмiнiстрацiя пообiцяла, що найближчим часом збiльшить кiлькiсть суддiв з iнших країн у Косовi. Бєлград погодився iз формуванням нацiонально змiшаних пiдроздiлiв полiцiї.
Етнiчнi албанцi обуренi угодою, оскiльки усi їхнi партiї, незважаючи на окремi розбiжностi, рiшуче виступають за незалежнiсть Косова. На знак протесту, їхнi представники у вiвторок покинули сесiю Тимчасової адмiнiстративної ради. На їхню думу, йдеться про документ який призведе до поглиблення кризи.
Iбрахiм Ругова, лiдер десятилiтньої полiтичної боротьби проти режиму екс-президента Слободана Мiлошевича, заявив, що етнiчнi албанцi все-таки продовжать спiвробiтництво з адмiнiстрацiєю ООН. Вiн у зверненнi до своїх прихильникiв нагадав, що мiжнародне спiвтовариство й миротворчi сили є гарантами безпеки й рiвноправностi усiх громадян Косова.
Щодо бойкоту, бєлградськi урядовцi й преса поведiнку лiдерiв косовських сербiв називають безвiдповiдальною та такою, що шкодить iнтересам як тих сербiв що перебувають у Косовi, так i бiженцiв. Вони не забувають нагадати, що саме тi, хто виступає за бойкот, були найбiльш завзятими прихильниками Слободана Мiлошевича. У Бєлградi вiдверто ставлять запитання: Чи такi мають право понинi очолювати сербську громаду й своєю впертiстю погiршувати її трудне становище?
