Бєлград, 15 листопада 2001 – Парламент Воєводини, краю що на пiвночi Сербiї, на початку цього тижня звернувся до уряду республiки з вимогою вiдокремити воєводинське радiотелебачення вiд бєлградського. Полемiка щодо цього триває уже кiлька мiсяцiв. В iнституцiї наразi є два директори й два головнi редактори: одних призначили крайовi, iнших республiканськi органи. Керiвники призначенi Бєлградом кiлька днiв тому не допустили транслювати предачу про бунт пiдроздiлу спецполiцiї, викликавши таким чином додаткове обурення як журналiстiв, так i громадскостi. Преса в Новому Саду, мiстi, яке нещодавно проголошено столицею Воєводини, ставить запитання: доки Бєлград буде верховним цензором?
Не чекаючи на вiдповiдь Бєлграда у зв’язку з телебаченням, лiдери чотирнадцяти воєводинських партiй провели нараду пiсля якої повiдомили, що розпочинають пiдготовку для ухвалення конституцiї Воєводини та для проведення референдуму про статус краю. Голова крайового парламенту Ненад Чанак з цього приводу сказав: “Якщо не можна вести дiалог про нашi вимоги, будемо вести переговори”. Чанак зазначив, що переговори про врегулювання стосункiв мiж Сербiєю й Чорногорiєю не можна вести без участi представникiв Воєводини. Нагадаємо, що автономiю Воєводини та її конституцiю скасував режим Слободана Мiлошевича. На початку дев’яностих рокiв усi крайовi iнституцiї пiдпорядковано центральним. Централiзовано й усi крайовi фонди, включаючи й тi, з яких фiнансуються освiта та масмедiа. Внаслiдок цього, зокрема, погiршилося становище нацiональних меншин, в тому числi й приблизно двадцяти тисяч русинiв-українцiв.
Новий бєлградський уряд ще торiк обiцяв, що автономiю Воєводини буде вiдновлено найближчим часом. Проте, усе залишилося на декларацiях. Республiканський парламент понинi не скасував жодного централiзаторського закону.
Керiвники Воєводини тим часом звернулия до окремих європейських країн та iнституцiй, повiдомляючи їх про свої вимоги. Вони зазначають, що їхньою метою є не вiдокремлення Воєводини вiд Сербiї, а чистi рахунки. Точнiше – повернення Воєводинi усiх повноважень яких її позбавив недемократичний режим. Згiдно з опитуваннями громадської думки, 75 вiдсоткiв мешканцiв Воєводини виступають за автономiю. Голова крайового парламенту рiшуче заявляє: “Якщо нам сьогоднi не дадуть автономiю, завтра будуть змушенi дати республiку”. Бєлградськi урядовцi не поспiшають з вiдповiддю або заявляють, що спершу треба ухвалити нову конституцiю Сербiї. А воєводинцi щораз частiше попереджають, що бiльше немає часу для дебат. Тому й сповiстили про намiр провести референдум й висунули вимогу вiдновити Академiю наук Воєводини, яку Мiлошевич скасував 1992 року.
Не чекаючи на вiдповiдь Бєлграда у зв’язку з телебаченням, лiдери чотирнадцяти воєводинських партiй провели нараду пiсля якої повiдомили, що розпочинають пiдготовку для ухвалення конституцiї Воєводини та для проведення референдуму про статус краю. Голова крайового парламенту Ненад Чанак з цього приводу сказав: “Якщо не можна вести дiалог про нашi вимоги, будемо вести переговори”. Чанак зазначив, що переговори про врегулювання стосункiв мiж Сербiєю й Чорногорiєю не можна вести без участi представникiв Воєводини. Нагадаємо, що автономiю Воєводини та її конституцiю скасував режим Слободана Мiлошевича. На початку дев’яностих рокiв усi крайовi iнституцiї пiдпорядковано центральним. Централiзовано й усi крайовi фонди, включаючи й тi, з яких фiнансуються освiта та масмедiа. Внаслiдок цього, зокрема, погiршилося становище нацiональних меншин, в тому числi й приблизно двадцяти тисяч русинiв-українцiв.
Новий бєлградський уряд ще торiк обiцяв, що автономiю Воєводини буде вiдновлено найближчим часом. Проте, усе залишилося на декларацiях. Республiканський парламент понинi не скасував жодного централiзаторського закону.
Керiвники Воєводини тим часом звернулия до окремих європейських країн та iнституцiй, повiдомляючи їх про свої вимоги. Вони зазначають, що їхньою метою є не вiдокремлення Воєводини вiд Сербiї, а чистi рахунки. Точнiше – повернення Воєводинi усiх повноважень яких її позбавив недемократичний режим. Згiдно з опитуваннями громадської думки, 75 вiдсоткiв мешканцiв Воєводини виступають за автономiю. Голова крайового парламенту рiшуче заявляє: “Якщо нам сьогоднi не дадуть автономiю, завтра будуть змушенi дати республiку”. Бєлградськi урядовцi не поспiшають з вiдповiддю або заявляють, що спершу треба ухвалити нову конституцiю Сербiї. А воєводинцi щораз частiше попереджають, що бiльше немає часу для дебат. Тому й сповiстили про намiр провести референдум й висунули вимогу вiдновити Академiю наук Воєводини, яку Мiлошевич скасував 1992 року.
