Прага, 15 листопада 2001 – Фахівці вважають, що інформація одна з трьох основних субстанцій (разом з матерією та енергією) природи, в якій живе людина. Інформаційний потік відіграє надзвичайно важливу роль у суспільному розвитку. Особливо велику роль належить таким поняттям інформації, як її кількість і системність надходження до пересічних членів суспільного механізму. Більшість людей воліє мати переважно текстову інформацію, написану або виголошену усно…Чи задовільняє громадян України нинішній інформаційний потік в державі і як він впливає на зміни у суспільстві?
Фахівці вважають, що потік інформації немов постійна весняна повінь, ламає в системі старе і витворює нове, тобто, якісно змінює систему. Тому у світі величезні зусилля направляються на вивчення закономірностей розвитку інформаційних систем і їх впливу на людський світ. Не дуже полюбляють, а то й бояться, інформаційної відкритості пост-тоталітаріні політики, котрим інформаційні потоки загрожують позбавленням ключових місць у політиці держав
Чимало спостерігачів вважають, що в Україні є низка інформаційних проблем. Насамперед, відбувається вимивання національних інформаційних кадрів, які направляються зарубіж, де їх об’єктивніше цінують. Потім є проблема прямої залежності більшості інформаційних систем від влади та купки олігархів. Один український губернатор сказав в інтерв’ю нашому радіо, що в Україні є багато засобів інформацї але жоден з них не є хоча б номінально незалежним.
Останнім часом відчувається намагання української влади вишукати зовнішньо допустимі форми приборкання інформаційних потоків в державі, кількість яких зростає не за днями, а впродовж годин. Це є однією з ознак страху нинішніх можновладців за свої крісла. Не дивно, що вони почали висувати підвищені вимоги до змісту відкритої інформації, ніби-то піклуючись про безпеку держави. І це відбувається напередодні виборів до українського парламенту.
Сьогодні висловлюються досить прозорі натяки на те, що вибори виграють ті сили, котрі більше контролюють інформаційний простір. Але що від цього пересічному люду, котрий нічого не контролює і відчуває брак правдивої інформації? Як казав з подібного приводу ще герой Карпенка-Карого із п’єси «Сто тисяч» на ймення Копач: не залишається нічого іншого як набиратися досвіду – бо то велика справа.
Фахівці вважають, що потік інформації немов постійна весняна повінь, ламає в системі старе і витворює нове, тобто, якісно змінює систему. Тому у світі величезні зусилля направляються на вивчення закономірностей розвитку інформаційних систем і їх впливу на людський світ. Не дуже полюбляють, а то й бояться, інформаційної відкритості пост-тоталітаріні політики, котрим інформаційні потоки загрожують позбавленням ключових місць у політиці держав
Чимало спостерігачів вважають, що в Україні є низка інформаційних проблем. Насамперед, відбувається вимивання національних інформаційних кадрів, які направляються зарубіж, де їх об’єктивніше цінують. Потім є проблема прямої залежності більшості інформаційних систем від влади та купки олігархів. Один український губернатор сказав в інтерв’ю нашому радіо, що в Україні є багато засобів інформацї але жоден з них не є хоча б номінально незалежним.
Останнім часом відчувається намагання української влади вишукати зовнішньо допустимі форми приборкання інформаційних потоків в державі, кількість яких зростає не за днями, а впродовж годин. Це є однією з ознак страху нинішніх можновладців за свої крісла. Не дивно, що вони почали висувати підвищені вимоги до змісту відкритої інформації, ніби-то піклуючись про безпеку держави. І це відбувається напередодні виборів до українського парламенту.
Сьогодні висловлюються досить прозорі натяки на те, що вибори виграють ті сили, котрі більше контролюють інформаційний простір. Але що від цього пересічному люду, котрий нічого не контролює і відчуває брак правдивої інформації? Як казав з подібного приводу ще герой Карпенка-Карого із п’єси «Сто тисяч» на ймення Копач: не залишається нічого іншого як набиратися досвіду – бо то велика справа.
