Прага, 15 листопада 2001 ― Верховна Рада України ратифікувала три «газові» угоди між Кабінетом міністрів України та урядом Російської Федерації. Проти «газових» угод із Росією виступили два Народні Рухи на чолі з Генадієм Удовенком та Юрієм Костенком, партії «Реформи та порядок» і «Батьківщина».
Лідер «Батьківщини», колишній віце-прем’єр України з енергетичних питань Юлія Тимошенко заявила, що це загрожує національній безпеці України.
Вона зазначила: «Справа в тому, що ратифіковані три угоди, які через залежність України перед Росією по природному газу практично створюють на багато років вперед тотальну залежність України перед Росією по державному боргу.
Власне кажучи, ці три угоди передбачили, що будь-який борг, який буде виникати за російський газ у господарюючих суб’єктів перед РАУ «Газпром», автоматично, без будь-яких додаткових документів буде зразу покладатися на державний борг України. Мова йде, що цікаво, не тільки про 2001 рік, і не тільки про 2002-й, а окремою угодою з цих трьох ратифікованих цей порядок, який передбачений був для 2001 року, автоматично переноситься на всі інші роки, тобто назавжди.
Друге, Україні раз і назавжди забороняється експортувати природний газ, навіть свій, навіть будь-який інший, навіть якщо це буде не російський газ. А це вже пряма дискредитація України, запроваджується безпрецедентне експортне мито на природний газ, який може експортувати Україна, і теж назавжди.
Вперше у цих угодах передбачено, що за природний російський газ Україна повинна виставляти в російському банку акредитиви, підтвердженння, що не підлягають скасуванню.
Тобто Україна буде колосальні фінансові ресурси як передоплату акумулювати у російських банках, і ці ж кошти будуть працювати не на Україну, а на іншу економіку».
Радіо Свобода: Пані Тимошенко, дозвольте Вас запитати. Я розумію, що Ви в парламенті уважно вивчали ці домовленості, тому що спершу, коли Анатолій Кінах із Михайлом Касьяновим підписали ці домовленості, багато депутатів утримувалися від коментарів, тому що ніхто не знав конкретного змісту умов, були лише загальні назви документів. Скажіть, будь ласка, чому Ви не критикували ці домовленості тоді, коли Ви їх побачили? Тому що сьогодні, як кажуть, уже пізно, тому що ці домовленості схвалені. Чому Ви раніше не порушували це питання?
Юлія Тимошенко: «Справа в тому, що ці угоди до останнього ніхто не бачив. Їх побачили в останній час, і в останній час наша фракція категорично заявила про те, що вона не буде голосувати і категорично не підтримає ці угоди. Ми вели в парламенті роботу, щоб ці угоди не було підтримано, але ж зараз так складається ситуація, що політики, які знаходяться в парламенті, думають не про свою Україну, не про людей, а про те, як отримати підтримку Російської Федерації на наступних парламентських виборах. І задля того, щоб потрапити в парламент, вони готові зрадити і національні інтереси України без будь-яких застережень.
І головне, Леонід Кучма на 100% розраховує на пітримку Російської Федерації і персонально Володимира Путіна. І саме тому в цих документах, про які я зараз кажу, передбачено, що всі борги за газ зараховуються як державні борги України перед Росією, оформлюються цінними паперами і можуть до їхнього терміну погашення брати участь у приватизації стратегічного майна України. Власне кажучи, з такими мільярдними боргами сьогодні, якщо Росія вийде на ринок приватизації, практично вся стратегічна власність України буде в руках Російської Федерації».
Лідер «Батьківщини», колишній віце-прем’єр України з енергетичних питань Юлія Тимошенко заявила, що це загрожує національній безпеці України.
Вона зазначила: «Справа в тому, що ратифіковані три угоди, які через залежність України перед Росією по природному газу практично створюють на багато років вперед тотальну залежність України перед Росією по державному боргу.
Власне кажучи, ці три угоди передбачили, що будь-який борг, який буде виникати за російський газ у господарюючих суб’єктів перед РАУ «Газпром», автоматично, без будь-яких додаткових документів буде зразу покладатися на державний борг України. Мова йде, що цікаво, не тільки про 2001 рік, і не тільки про 2002-й, а окремою угодою з цих трьох ратифікованих цей порядок, який передбачений був для 2001 року, автоматично переноситься на всі інші роки, тобто назавжди.
Друге, Україні раз і назавжди забороняється експортувати природний газ, навіть свій, навіть будь-який інший, навіть якщо це буде не російський газ. А це вже пряма дискредитація України, запроваджується безпрецедентне експортне мито на природний газ, який може експортувати Україна, і теж назавжди.
Вперше у цих угодах передбачено, що за природний російський газ Україна повинна виставляти в російському банку акредитиви, підтвердженння, що не підлягають скасуванню.
Тобто Україна буде колосальні фінансові ресурси як передоплату акумулювати у російських банках, і ці ж кошти будуть працювати не на Україну, а на іншу економіку».
Радіо Свобода: Пані Тимошенко, дозвольте Вас запитати. Я розумію, що Ви в парламенті уважно вивчали ці домовленості, тому що спершу, коли Анатолій Кінах із Михайлом Касьяновим підписали ці домовленості, багато депутатів утримувалися від коментарів, тому що ніхто не знав конкретного змісту умов, були лише загальні назви документів. Скажіть, будь ласка, чому Ви не критикували ці домовленості тоді, коли Ви їх побачили? Тому що сьогодні, як кажуть, уже пізно, тому що ці домовленості схвалені. Чому Ви раніше не порушували це питання?
Юлія Тимошенко: «Справа в тому, що ці угоди до останнього ніхто не бачив. Їх побачили в останній час, і в останній час наша фракція категорично заявила про те, що вона не буде голосувати і категорично не підтримає ці угоди. Ми вели в парламенті роботу, щоб ці угоди не було підтримано, але ж зараз так складається ситуація, що політики, які знаходяться в парламенті, думають не про свою Україну, не про людей, а про те, як отримати підтримку Російської Федерації на наступних парламентських виборах. І задля того, щоб потрапити в парламент, вони готові зрадити і національні інтереси України без будь-яких застережень.
І головне, Леонід Кучма на 100% розраховує на пітримку Російської Федерації і персонально Володимира Путіна. І саме тому в цих документах, про які я зараз кажу, передбачено, що всі борги за газ зараховуються як державні борги України перед Росією, оформлюються цінними паперами і можуть до їхнього терміну погашення брати участь у приватизації стратегічного майна України. Власне кажучи, з такими мільярдними боргами сьогодні, якщо Росія вийде на ринок приватизації, практично вся стратегічна власність України буде в руках Російської Федерації».
