Бєлград, 19 листопада 2001 – В Косовi у суботу вiдбулися першi парламентськi вибори пiсля розташування в краю миротворчих сил ООН. За неофiцiйними даними, в них взяли участь 63 вiдсотки етнiчних албанцiв та 47 вiдсоткiв сербiв. З-помiж бiженцiв, якi перебувають у Сербiї, проголосували 57 вiдсоткiв. За словами Дана Евертса, голови мiсiї ОБСЄ в Косовi, вибори пройшли без iнцидентiв й це є доказом зрiлостi косовської демократiї. Ганс Геккеруп, спецiальний представник генерального секретяря ООН, обрання нового парламенту назвав початком нацiонального примирення й розбудови нового Косова.
Демократична спiлка Iбрахiма Ругови отримала 47 вiдсоткiв голосiв. Багатолiтнiй лiдер мирного опору албанцiв бєлградьскому режимовi у недiлю вечiр проголосив перемогу й закликав мiжнародне спiвтовариство визнати незалежнiсть краю. Бєлградськi урядовцi цю вимогу назвали безглуздою. Мiнiстр закордонних прав Югославiї Ґоран Свiланович вiтав Ругову з перемогою й зазначив, що Коово є частиною Сербiї та що не може бути мови про його вiдокремлення. Демократична партiя Хашiма Тачi, колишнього вождя албанських повстанцiв, отримала 26, а Альянс за майбутнiсть Косова Рамуша Харадiнай – 9 вiдсоткiв голосiв. Серби ймовiрно матимуть 20 з-помiж 120 депутатiв. Нагадаємо, що частина сербських лiдерiв виступала за бойкот виборiв й погрожувала тим, хто балотувався на депутатiв. Кампанiю проти участi у виборах очолювали прихильники колишнього президента Югославiї Слободана Мiлошевича.
Були це першi демократичнi вибори у Косовi пiсля скасування автономiї краю й розпуску крайового парламенту бєлградським урядом в 1990 роцi. Етнiчнi албанцi, якi становлять 90 вiдсоткiв з-помiж двох мiльйонiв населення, з того часу не брали участi в полiтичному життi. Їхнiх представникiв звiльнено з усiх державних посад, вiд полiцiї до шкiл. Пiсля восьми рокiв мирного опору, албанцi 1998 року сформували Армiю визволення Косова. Повстання призвело до посилення репресiй над мирним населенням. Щоби їх припинити, НАТО у березнi 1999 року розпочав повiтряну кампанiю проти Сербiї. У червнi того ж року сербськi сили вiдступили з Косова. Разом з ними свої оселi покинуло приблизно 150 тиссяч сербiв. Косово стало протекторатом ООН. Мiжнародне спiвтовариство виступає як проти проголошення незалежностi краю, так i проти повернення будь-яких сербських чи югославських iнституцiй.
На думку бiльшостi оглядачiв, єдиним реальним рiшенням наразi є статус кво. Албанцi й серби покищо неспроможнi жити разом. Рани минулого ще надто глибокi, в краю є тисячi могил, якi албанцям пригадують сербську диктатуру, а сербам – знущання албанських повстанцiв. Обрання парламенту стало першим кроком на шляху вiдновлення мiжнацiонального довiр’я. Немає сумнiву, що цей шлях буде довгий.
Ситуацiя могла б радикально змiнития у разi якщо Чорногорiя пiсля референдуму стане незалежною державою. Згiдно з дiючою резолюцiєю 1244 з 1999 року Ради безпеки ООН Косово є, разом з Сербiєю й Чорногорiєю, складовою частиною Югославiї. У разi її розвалу не буде сили, яка змусить косовських албанцiв повернутися до складу Сербiї, та навiть сформувати з нею спiльну державу.
На думку бiльшостi оглядачiв, єдиним реальним рiшенням наразi є статус кво. Албанцi й серби покищо неспроможнi жити разом. Рани минулого ще надто глибокi, в краю є тисячi могил, якi албанцям пригадують сербську диктатуру, а сербам – знущання албанських повстанцiв. Обрання парламенту стало першим кроком на шляху вiдновлення мiжнацiонального довiр’я. Немає сумнiву, що цей шлях буде довгий.
Ситуацiя могла б радикально змiнития у разi якщо Чорногорiя пiсля референдуму стане незалежною державою. Згiдно з дiючою резолюцiєю 1244 з 1999 року Ради безпеки ООН Косово є, разом з Сербiєю й Чорногорiєю, складовою частиною Югославiї. У разi її розвалу не буде сили, яка змусить косовських албанцiв повернутися до складу Сербiї, та навiть сформувати з нею спiльну державу.
