Прага, 20 листопада 2001 - Вчених з України, Чеської Республіки, Словаччини та Польщі зібрав минулих вихідних Перший міжнародний симпозіум в Оломоуці. Ініціативу проведення 2-денного наукового засідання взяла на себе кафедра україністики одного з найстарших у Чеській Республіці вузів - Оломоуцького університету імені Палацького. Після Карлового університету в Празі та університету імені Масарика в Брно Оломоуцька кафедра є третім у Чеській Республіці центром україністики. Вона була заснована два роки тому і цього навчального року провела вже другий набір студентів за спеціальностію українська мова та література. До речі, викладачем славістики в Оломоцькому університеті довгі роки був відомий український учений Іван Панькевич. В Оломоуці нині живе його донька Марта ДОЛЬНИЦЬКА, також учасник нинішнього симпозіуму.
Українська наукова проблематика розглядалась на симпозіумі в трьох головних аспектах – мовознавство, літературознавство та питання мистецтва і культури. Важливо, що в засіданнях взяли участь учені з найбільших українських вузів Києва, Харкова, Львова, Чернівців, Луцька. Було виголошено понад 40 виступів. Цифра промовиста сама за себе, хоча, звичайно, справа не тільки у статистиці. Найголовніше в тому, що інтерес до України, її історії, літуратури, проблем художнього перекладу, культурного обміну і на порозі 21-ого століття не спадає. Як зазначили учасники симпозіуму, в останні роки з´явились нові аспекти україністики, скажімо, економічний чи медіальний, імпульс яким дають об´єктивні економічні й політичні процеси, що відбуваються в Україні. Зокрема, якщо говорити про Чеську Республіку, то тут уже три вузи дають фахову філологічну підготовку. Як зазначили польські й чеські учені-україністи, число вступників щороку є до певної міри виразником економічного і політичного рейтингу України в світі, передусім – успіхів її закордонної політики. Так, у Яґелонському університеті в Кракові набір може мати і 40 студентів, близько 10 осіб стало цього року студентами україністики Оломоуцького університету.
Учасники Першого міжнародного Оломоуцького симпозіуму україністів вийшли з ініціативою проведення щорічних наукових зустрічей україністів з тим, щоб наступний симпозіум відбувся у Празі. Чи буде реалізована ініціатива - покаже час. Цього ж року достеменно відомо, що для багатьох запрошених до Оломоуца учасників з України нездоланним бар´єром виявився не час, а візовий кордон.
Українська наукова проблематика розглядалась на симпозіумі в трьох головних аспектах – мовознавство, літературознавство та питання мистецтва і культури. Важливо, що в засіданнях взяли участь учені з найбільших українських вузів Києва, Харкова, Львова, Чернівців, Луцька. Було виголошено понад 40 виступів. Цифра промовиста сама за себе, хоча, звичайно, справа не тільки у статистиці. Найголовніше в тому, що інтерес до України, її історії, літуратури, проблем художнього перекладу, культурного обміну і на порозі 21-ого століття не спадає. Як зазначили учасники симпозіуму, в останні роки з´явились нові аспекти україністики, скажімо, економічний чи медіальний, імпульс яким дають об´єктивні економічні й політичні процеси, що відбуваються в Україні. Зокрема, якщо говорити про Чеську Республіку, то тут уже три вузи дають фахову філологічну підготовку. Як зазначили польські й чеські учені-україністи, число вступників щороку є до певної міри виразником економічного і політичного рейтингу України в світі, передусім – успіхів її закордонної політики. Так, у Яґелонському університеті в Кракові набір може мати і 40 студентів, близько 10 осіб стало цього року студентами україністики Оломоуцького університету.
Учасники Першого міжнародного Оломоуцького симпозіуму україністів вийшли з ініціативою проведення щорічних наукових зустрічей україністів з тим, щоб наступний симпозіум відбувся у Празі. Чи буде реалізована ініціатива - покаже час. Цього ж року достеменно відомо, що для багатьох запрошених до Оломоуца учасників з України нездоланним бар´єром виявився не час, а візовий кордон.
