Київ, 23 листопада 2001 - Ситуація, коли народ чи країну намагаються ізолювати від зовнішнього світу, колишнім радянським людям знайома до глибини душі. Чи не єдиним джерелом надходження інформації у ті застійні часи були Західні, чи як їх називали, радянські правителі “ворожі радіоголоси”. У сучасну добу інформаційних технологій, коли Інтернет опановує увесь світ, ізолювати населення, контролювати надходження інформації стає дедалі важче, адже суспільний розвиток зупинити неможливо. Втім, навіть за таких умов противників комп’теризації, свідомих і несвідомих, вистачає.
Тоталітарні режими ніколи не полишали спроб відгородити громадян від проникнення шкідливих, на їхню думку, ідей та інформації. Свого часу, репресивні санкції на користування Інтернетом запровадив режим талібан у Афганистані. В Іраку, Лівії, та деяких інших країнах існують обмеження на користування Інтернетом. Нещодавно президент України Леонід Кучма також піддав критиці... Інтернет. За словами гаранта, Інтернет став як кіллер, у мережу кидають анонімну інформацію, а потім вона з’являється у засобах масової інформації. Кучма наголосив, що сьогодні в Україні немає підстав боятися говорити вголос. Додам лише, що цей голос навряд чи буде почутий. Найбільш впливові українські електронні мас-медіа підконтрольні фінансово-політичним колам, близьким до Президента. За таких умов отримати незалежну інформацію можна, як і колись, через закордонні радіостанції, або ж - Інтернет.
Втім, придбання комп’ютера і модему вимагає чималих коштів. Для пересічного українця він поки що залишається неприступним. Держава через економічні труднощі теж не вкладає належних коштів у комп’ютерні технології. Комп’ютеризація Агропромислового комплексу є просто-таки катастрофічною, - вважає директор Української академії аграрних наук Петро Саблук.
Економісти наголошують на тому, що село є тією ланкою, котра дасть поштовх пожвавленню всього народного господарства. Останні кілька років реформування аграрного сектора це підтвердили. З іншого боку, у самому АПК і в Кабінеті Міністрів, очевидно, недооцінили тих проблем, які вже тепер виявляються через дефіцит інформаційного забезпечення сільського господарства і економіки взагалі. Проблема і в тому, що певна частина високопоставленої бюрократії, як вважає член комітету Верховної Ради з питань науки і освіти Ярослав Федорин, не зацікавлена у комп’ютеризації.
Не виключено, що повномасштабна комп’ютеризація гальмується і з політичних мотивів. Чиновників різних рівнів лякає можливість отримування населенням не дозованої державними структурами інформації. Цю стурбованість щодо Інтернету і висловив Президент.
Втім, зараз все-таки 21-й вік і доба Інтернету. Цю реальність, на жаль, дехто намагається не помічати, поки що.
Тоталітарні режими ніколи не полишали спроб відгородити громадян від проникнення шкідливих, на їхню думку, ідей та інформації. Свого часу, репресивні санкції на користування Інтернетом запровадив режим талібан у Афганистані. В Іраку, Лівії, та деяких інших країнах існують обмеження на користування Інтернетом. Нещодавно президент України Леонід Кучма також піддав критиці... Інтернет. За словами гаранта, Інтернет став як кіллер, у мережу кидають анонімну інформацію, а потім вона з’являється у засобах масової інформації. Кучма наголосив, що сьогодні в Україні немає підстав боятися говорити вголос. Додам лише, що цей голос навряд чи буде почутий. Найбільш впливові українські електронні мас-медіа підконтрольні фінансово-політичним колам, близьким до Президента. За таких умов отримати незалежну інформацію можна, як і колись, через закордонні радіостанції, або ж - Інтернет.
Втім, придбання комп’ютера і модему вимагає чималих коштів. Для пересічного українця він поки що залишається неприступним. Держава через економічні труднощі теж не вкладає належних коштів у комп’ютерні технології. Комп’ютеризація Агропромислового комплексу є просто-таки катастрофічною, - вважає директор Української академії аграрних наук Петро Саблук.
Економісти наголошують на тому, що село є тією ланкою, котра дасть поштовх пожвавленню всього народного господарства. Останні кілька років реформування аграрного сектора це підтвердили. З іншого боку, у самому АПК і в Кабінеті Міністрів, очевидно, недооцінили тих проблем, які вже тепер виявляються через дефіцит інформаційного забезпечення сільського господарства і економіки взагалі. Проблема і в тому, що певна частина високопоставленої бюрократії, як вважає член комітету Верховної Ради з питань науки і освіти Ярослав Федорин, не зацікавлена у комп’ютеризації.
Не виключено, що повномасштабна комп’ютеризація гальмується і з політичних мотивів. Чиновників різних рівнів лякає можливість отримування населенням не дозованої державними структурами інформації. Цю стурбованість щодо Інтернету і висловив Президент.
Втім, зараз все-таки 21-й вік і доба Інтернету. Цю реальність, на жаль, дехто намагається не помічати, поки що.
