Прага, 3 грудня 2001 - 53 журналісти загинули у світі цього року, з них восьмеро загинуло лише протягом останнього місяця в Афганістані. Проте, за даними віденьського Міжнародного Інституту Преси, найбільше репортерів цього року загинуло у Колумбії. До списку із 26 країн, де цього року загинули журналісти, увійшла також і Україна з іменами Луганського видавця Олега Бреуса та директора приватного телеканалу зі Слов’янська, Ігоря Олександрова, вбитих у літку цього року.
Військові конфлікти та цензура шляхом вбивства залишаються найчастішими причинами смерті журналістів у всьому світі. В Афганістані вісьмох журналістів було вбито лише протягом 17 днів. На думку директора Міжнародного Інституту Преси Йоганна Фріца, причина їхньої смерті у безкарності вбивць. Йоганн Фріц сказав, що звичайно, під час військових конфліктів завжди існує ризик випадкової смерті під час перестрілки, але навіть досвідчені у таких справах журналісти і далі гинутимуть, якщо солдати, терористи, бандити та інші групи віритимуть, що вони можуть вбивати журналістів безкарно.
Найбільша кількість журналістів – 10 із 53 - цього року загинула в Колумбії, де вони стали жертвами бойовиків та злочинних угрупувань. Двоє репортерів, що повідомляли про діяльність нарко-мафії, загинули у Мексиці на кордоні зі Сполученими Штатами. У самих США загинуло двоє фото-журналістів, які стали жертвами тероризму. Один з них загинув під час вибухів у Світовому Торговельному Центрі, а другий помер від сибірки, коли отримав листа із вірусом.
У Європі всього загинуло 11 журналістів, з них двоє були українцями. Першого, Олега Бреуса, видавця реґіонального тижневика в Луганську, було застрелено 24 червня двома пострілами, коли він сідав в автомобіль. Другий, редактор незалежного теле- і радіоканалу ТОР, Ігор Олександров, загинув внаслідок побиття бейсбольними битами. Жодне із цих вбивств не було розкрито. Міжнародний Інститут Преси, який на початку цього року вивчав записи майора Мельниченка, наголошує, що і вбивство журналіста Георгія Гонгадзе, який зник минулого року, також не було розкрито.
«Неспроможність урядів надати пріорітет розшуку та судовому переслідуванню винних у вбивствах журналістів є основною причиною занепоєння Міжнародного Інституту Преси», сказав його директор Йоганн Фріц. На його переконання, вбивство журналістів стало улюбленим методом цензури для екстремістів, організованих злочинців та скорумпованих державних службовців, які не хочуть, щоб їхня злочинна діяльність висвітлювалася засобами масової інформації.
Військові конфлікти та цензура шляхом вбивства залишаються найчастішими причинами смерті журналістів у всьому світі. В Афганістані вісьмох журналістів було вбито лише протягом 17 днів. На думку директора Міжнародного Інституту Преси Йоганна Фріца, причина їхньої смерті у безкарності вбивць. Йоганн Фріц сказав, що звичайно, під час військових конфліктів завжди існує ризик випадкової смерті під час перестрілки, але навіть досвідчені у таких справах журналісти і далі гинутимуть, якщо солдати, терористи, бандити та інші групи віритимуть, що вони можуть вбивати журналістів безкарно.
Найбільша кількість журналістів – 10 із 53 - цього року загинула в Колумбії, де вони стали жертвами бойовиків та злочинних угрупувань. Двоє репортерів, що повідомляли про діяльність нарко-мафії, загинули у Мексиці на кордоні зі Сполученими Штатами. У самих США загинуло двоє фото-журналістів, які стали жертвами тероризму. Один з них загинув під час вибухів у Світовому Торговельному Центрі, а другий помер від сибірки, коли отримав листа із вірусом.
У Європі всього загинуло 11 журналістів, з них двоє були українцями. Першого, Олега Бреуса, видавця реґіонального тижневика в Луганську, було застрелено 24 червня двома пострілами, коли він сідав в автомобіль. Другий, редактор незалежного теле- і радіоканалу ТОР, Ігор Олександров, загинув внаслідок побиття бейсбольними битами. Жодне із цих вбивств не було розкрито. Міжнародний Інститут Преси, який на початку цього року вивчав записи майора Мельниченка, наголошує, що і вбивство журналіста Георгія Гонгадзе, який зник минулого року, також не було розкрито.
«Неспроможність урядів надати пріорітет розшуку та судовому переслідуванню винних у вбивствах журналістів є основною причиною занепоєння Міжнародного Інституту Преси», сказав його директор Йоганн Фріц. На його переконання, вбивство журналістів стало улюбленим методом цензури для екстремістів, організованих злочинців та скорумпованих державних службовців, які не хочуть, щоб їхня злочинна діяльність висвітлювалася засобами масової інформації.
