Перед вирішальним наступом, керівництво пуштунських збройних формувань намагалося переконати противника добровільно скласти зброю. Тим, хто здався у полон до початку операції, було збережено життя. А тих, хто чинив збройний спротив і під час бою потрапив у полон – було страчено. Полонених ставили у шеренгу і розстрілювали. Їхні тіла закопано у так званих «братських могилах» - по 10-12 осіб.
В інтерв’ю агентству «Ройтер», пуштунський командир Ґуль Аґе підтвердив цю розповідь, зауваживши, що страчені не скористалися шансом на життя, бо не захотіли добровільно скласти зброю. А ще один представник пуштунів Ахмед Карзай, говорячи про талібських командирів, наголосив, що деякі з них не мають шансів на життя. «Якщо я дам їм амністію, - зауважив він, то їх захочуть убити два мільйони інших осіб. І їх не зможуть захистити навіть Об’єднані Нації, бо вони (талібські командири) самі вбивали».
Представники правозахисної організації «Human Rights Watch» назвали розстріл у місті Тахта-Пуль «серйозним воєнним злочином».
Тим часом, надійшли повідомлення про вцілілих полонених з числа талібів та іноземних найманців, які брали участь у повстанні в цитаделі Кала-йі-Джанґі поблизу міста Мазарі-Шаріф. За повідомленням світової служби Бі-Бі-Сі, їх знайшли у підвалі фортеці, декотрі з них поранені.
Нагадаємо, що протягом трьох днів, 25-27 листопада, війська Об’єднаного антиталібського фронту, за підтримки американської авіації, придушили повстання полонених у цитаделі Кала-йі-Джанґі. Представники антиталібської коаліції повідомили, що під час цього придушення загинулі усі полонені (близько 450 осіб) і ніхто з них не захотів скласти зброю.
Верховний комісар ООН з прав людини Мері Робінсон підтримала заклик правозахисних організацій, у тому числі «Міжнародної амністії», провести розслідування факту загибелі полонених під час придушення повстання у місті Мазарі Шарів та з’ясувати обставини, за яких спалахнуло повстання.