Н’ю Йорк, 5 грудня 2001 - Ведучий вечірніх новин телемережі Ей-Бі-Сі Пітер Дженнінгс сидить у кадрі з емалевим значком у вигляді мініатюрного американського прапора. Такий точно прапорець носять спікер Палати представників республіканець Денніс Хастерт і лідер демократичної більшості в Сенаті Том Дашл, пресс-секретар Білого дому Арі Флайшер і сам президент Джордж Буш. Американский прапор прикрашає студію телемережі новин Фокс. Мало не на кожному другому автомобілі на дорогах Америки майоріє зірково-смугастий прапорець. Його причеплюють до антени на капоті або на бічне скло за допомогою пластамсового кронштейна. Звичайно американці вивішують прапори на своїх будинках лише у дні національних свят, таких як День незалежності або день ветеранів, але після атаки ісламських терористів у Нью-Йорку та Вашінгтоні одинадцятого вересня люди стали вивішувати прапори всюди, ніби демонструючи патріотизм і відданість ідеалам свободи.
Важко повірити, але ще зовсім недавно конгрес обговорював можливість кримінальних звинувачень за образу національних символів, зокрема за акт спалення державного прапора Сполучених Штатів, що звичайно практикувалося як акт протесту проти тих чи інших дій уряду. І знадобилося спеціальне рішення Верховного суду Сполучених Штатів, згідно якого спалення прапора прирівнюється до висловлення власної думки, а значить, підлягає захистові конституції як право на свободу слова.
Після одинадцятого вересня про це ніхто вже не згадує. Національний прапор став символом усього того, на чому стоїть Америка, насамперед свободи й демократичного ладу. Найпопулярнішою мелодією сьогодні стала пісня Боже благослови Америку, створена у тридцятих роках композитором і піснярем Ірвінгом Берліном, іммігрантом з України. Цю пісню часто співали під час Другої світової війни, її вважають неофіційним гімном Сполучених Штатів. Там, зокрема, говориться: “Боже, благослови Америку, мою улюблену землю, не залишай її насамоті, веди її крізь темну ніч, насвітлюючи шлях своїм небесним ліхтарем”.
Найпопулярнішою телестанцією, згідно з останніми опитуваннями громадської думки, стала мережа новин Фокс, з її неприхованим патріотизмом, що досі в журналістському середовищі вважалося поганим тоном, відходом від традиційно нейтральної позиції преси.
Інформаційне агенство Рейтер, наприклад, у спеціальному меморандумі вимагає від своїх репортерів не вживати терміну терорист, коли йдеться про дії екстремістів, бо, мовляв, терорист для одних для інших є “борцем за свободу”.
Телемережа Фокс називає чорне - чорним, а біле - білим. Для неї Осама бін Ладен – це “потвора”, “мерзотник”, його організація Аль-Кайда – це “терористи-горлорізи”, “пекельні створіння” тощо. Екстраординарний час вимагає відходу від правил, на думку кореспондентів Фокс, і вони не вважають за потрібне приховувати своїх почуттів, і здобули цим надзвичайну популярність серед телеглядачів, таку широку, що вийшовши в ефір пару років тому, телемережа Фокс нині випередила Сі-Ен-Ен, попри той факт, що Сі-Ен-Ен має аудиторію на дев’ять мільйонів родин більшу, ніж Фокс.
Важко повірити, але ще зовсім недавно конгрес обговорював можливість кримінальних звинувачень за образу національних символів, зокрема за акт спалення державного прапора Сполучених Штатів, що звичайно практикувалося як акт протесту проти тих чи інших дій уряду. І знадобилося спеціальне рішення Верховного суду Сполучених Штатів, згідно якого спалення прапора прирівнюється до висловлення власної думки, а значить, підлягає захистові конституції як право на свободу слова.
Після одинадцятого вересня про це ніхто вже не згадує. Національний прапор став символом усього того, на чому стоїть Америка, насамперед свободи й демократичного ладу. Найпопулярнішою мелодією сьогодні стала пісня Боже благослови Америку, створена у тридцятих роках композитором і піснярем Ірвінгом Берліном, іммігрантом з України. Цю пісню часто співали під час Другої світової війни, її вважають неофіційним гімном Сполучених Штатів. Там, зокрема, говориться: “Боже, благослови Америку, мою улюблену землю, не залишай її насамоті, веди її крізь темну ніч, насвітлюючи шлях своїм небесним ліхтарем”.
Найпопулярнішою телестанцією, згідно з останніми опитуваннями громадської думки, стала мережа новин Фокс, з її неприхованим патріотизмом, що досі в журналістському середовищі вважалося поганим тоном, відходом від традиційно нейтральної позиції преси.
Інформаційне агенство Рейтер, наприклад, у спеціальному меморандумі вимагає від своїх репортерів не вживати терміну терорист, коли йдеться про дії екстремістів, бо, мовляв, терорист для одних для інших є “борцем за свободу”.
Телемережа Фокс називає чорне - чорним, а біле - білим. Для неї Осама бін Ладен – це “потвора”, “мерзотник”, його організація Аль-Кайда – це “терористи-горлорізи”, “пекельні створіння” тощо. Екстраординарний час вимагає відходу від правил, на думку кореспондентів Фокс, і вони не вважають за потрібне приховувати своїх почуттів, і здобули цим надзвичайну популярність серед телеглядачів, таку широку, що вийшовши в ефір пару років тому, телемережа Фокс нині випередила Сі-Ен-Ен, попри той факт, що Сі-Ен-Ен має аудиторію на дев’ять мільйонів родин більшу, ніж Фокс.
