Бонн, 6 грудня 2001 - За цим показником серед 32 розвинутих індустріальних країн ФРН опинилася на одному з останніх місць. Такими є результати дослідження, яке було проведено в рамках “Міжнародної програми оцінки знань“ на замовлення Організації європейського економічного співробітництва та розвитку.
Катастрофічно погане свідоцтво отримали не лише німецькі школярі, а загалом вся німецька система шкільної освіти. Так, за здатністю читати та розуміти тексти, а також обговорювати їхній зміст, що є надзвичайно важливим для подальшого професійного життя, учні німецьких шкіл посіли лише 25 місце серед своїх однолітків з 32 країн. Не набагато кращою є ситуація також з математичними та природознавчими знаннями. Німецьким школярам особливо важко було розв”язувати комплексні завдання, під час яких йшлося про оцінку та застосування, раніше отриманих знань.
22 відсотки німецьких школярів вважаються дуже слабкими. Рівень їхніх знань - недостатній навіть для вивчення однієї з робочих професій. Крім того, у ФРН, на відміну від інших країн, що брали участь у дослідженні, шкільні успіхи сильно залежать від соціального походження. Так, у дитини, батьки якої мають вищу освіту, шанси поступити до університету є в чотири рази вищими ніж у дитини з родини робітників. У таких країнах, як Фінляндія, Швеція, Південна Корея або Японія подібної проблеми взагалі не існує.
Оприлюднені дані шокували німецьке суспільство. Як зауважив голова Німецької спілки роботодавців Дітер Хундт, для Німеччини, як однієї з провідних індустріальних країн, ці результати є “справжньою катастрофою”. Забили на сполох міністри культури федеральних земель. Вони вже навіть встигли провести термінове засідання, на якому було обговорено можливі шляхи подолання кризи.
Критики закликають ретельно переглянути всю німецьку систему освіти. Вони звертають увагу на непрофесійність окремих вчителів, на завеликі класи в німецьких школах, на надзвичайно великий об”єм зайвого в навчальних програмах, на низькі вимоги до школярів. І зрештою, як написала одна з німецьких газет, самі батьки повинні більше займатися своїми дітьми і не перекладати всю відповідальність за їхню освіту на інших. Керівник “Міжнародної програми оцінки знань” Андреас Шляйхер вбачає в ситуації, що склалася в системі освіти Німеччини, розбазарювання економічних ресурсів країни.
Катастрофічно погане свідоцтво отримали не лише німецькі школярі, а загалом вся німецька система шкільної освіти. Так, за здатністю читати та розуміти тексти, а також обговорювати їхній зміст, що є надзвичайно важливим для подальшого професійного життя, учні німецьких шкіл посіли лише 25 місце серед своїх однолітків з 32 країн. Не набагато кращою є ситуація також з математичними та природознавчими знаннями. Німецьким школярам особливо важко було розв”язувати комплексні завдання, під час яких йшлося про оцінку та застосування, раніше отриманих знань.
22 відсотки німецьких школярів вважаються дуже слабкими. Рівень їхніх знань - недостатній навіть для вивчення однієї з робочих професій. Крім того, у ФРН, на відміну від інших країн, що брали участь у дослідженні, шкільні успіхи сильно залежать від соціального походження. Так, у дитини, батьки якої мають вищу освіту, шанси поступити до університету є в чотири рази вищими ніж у дитини з родини робітників. У таких країнах, як Фінляндія, Швеція, Південна Корея або Японія подібної проблеми взагалі не існує.
Оприлюднені дані шокували німецьке суспільство. Як зауважив голова Німецької спілки роботодавців Дітер Хундт, для Німеччини, як однієї з провідних індустріальних країн, ці результати є “справжньою катастрофою”. Забили на сполох міністри культури федеральних земель. Вони вже навіть встигли провести термінове засідання, на якому було обговорено можливі шляхи подолання кризи.
Критики закликають ретельно переглянути всю німецьку систему освіти. Вони звертають увагу на непрофесійність окремих вчителів, на завеликі класи в німецьких школах, на надзвичайно великий об”єм зайвого в навчальних програмах, на низькі вимоги до школярів. І зрештою, як написала одна з німецьких газет, самі батьки повинні більше займатися своїми дітьми і не перекладати всю відповідальність за їхню освіту на інших. Керівник “Міжнародної програми оцінки знань” Андреас Шляйхер вбачає в ситуації, що склалася в системі освіти Німеччини, розбазарювання економічних ресурсів країни.
