Бєлград, 7 грудня 2001 – Протягом цiлого дня у середу й четвер депутати сварилися щодо процедуральних питань й коли нарештi дiйшли згоди, що голосуватимуть про довiр’я спiкеровi Парламенту Драгановi Маршiчанину – вiн подав у вiдставку. На велике задоволення опозицiї, сварилися мiж собою члени правлячої коалiцiї. Точнiше сказати – колишньої правлячої коалiцiї, бо важко вiрити, що пiсля усiх непорозумiнь прихильники Джiнджича й Коштунiци залишаться в єдиному фронтi.
За панi Наташу Мiчич, першу жiнку, яка очолила сербський парламент, проголосувало 125 з-помiж 250 депутатiв. Проти неї голосували прихильники Коштунiци та ультранацiоналiсти самозваного воєводи Шешеля, а Мiлошевичевi соцiалiсти утрималися. Отож, партiя президента Югославiї й формально покинула демократичну коалiцiю й пов’язалася, поки що неформально, з нацiонал-екстремiстами. Принциповi розбiжностi в коалiцiї, яка усунула вiд влади С. Мiлошевича, виникли у зв’язку з видачею екс-президента до Гааги, згодом щодо окремих законiв та щодо подiлу влади на комунальному рiвнi. Бєлградська преса, яка прихильнiше ставиться до динамiчного Джiнджича нiж до нерiшучого Коштунiци, зазначає, що команда й радники Коштунiци гальмують перебудову полiтичної й економiчної систем та кадровi змiни в державних iнституцiях. Посилаючися на легалiзм, тобто додержування законiв, Коштунiца сприяв збереженню структур колишнього режиму й таким чином здобув прихильнiсть тих суспiльних кiл, якi колись захоплювалися Мiлошевичем – вiд Армiї до Академiї наук та Сербської православної церкви. Глава держави, кажуть його опоненти, часто забуває, що вiн президент усiх громадян, а не лише лiдер однiєї партiї.
Прихильники Коштунiци заявляють про намiр вимагати найближчим часом голосування у парламентi про недовiру урядовi. У вiдповiдь на це, прихильники Джiнджича загрожують, що членiв президентської партiї буде позбавлено депутатських мандатiв. Вони нагадують, що Демократична опозицiя Сербiї на торiшнiх виборах виступала як єдина коалiцiя з єдиною програмою та що усi депутати, незважаючи до котрої партiї належать, повиннi виступати за проведення спiльної програми. Хто не хоче, той - на думку реформаторiв - повинен скласти депутатськi повноваження.
Парламентську кризу тимчасово подолано. Панi Мiчич, яку обрано спiкером, член Громадянської спiлки, партiї котра вiд 1991 року рiшучо виступала проти режиму Мiлошевича й великосербського нацiоналiзму.
Боротьба за владу продовжується й пiсля змiни на чолi парламенту ймовiрно стане безпощаднiшою нiж була досi.
За панi Наташу Мiчич, першу жiнку, яка очолила сербський парламент, проголосувало 125 з-помiж 250 депутатiв. Проти неї голосували прихильники Коштунiци та ультранацiоналiсти самозваного воєводи Шешеля, а Мiлошевичевi соцiалiсти утрималися. Отож, партiя президента Югославiї й формально покинула демократичну коалiцiю й пов’язалася, поки що неформально, з нацiонал-екстремiстами. Принциповi розбiжностi в коалiцiї, яка усунула вiд влади С. Мiлошевича, виникли у зв’язку з видачею екс-президента до Гааги, згодом щодо окремих законiв та щодо подiлу влади на комунальному рiвнi. Бєлградська преса, яка прихильнiше ставиться до динамiчного Джiнджича нiж до нерiшучого Коштунiци, зазначає, що команда й радники Коштунiци гальмують перебудову полiтичної й економiчної систем та кадровi змiни в державних iнституцiях. Посилаючися на легалiзм, тобто додержування законiв, Коштунiца сприяв збереженню структур колишнього режиму й таким чином здобув прихильнiсть тих суспiльних кiл, якi колись захоплювалися Мiлошевичем – вiд Армiї до Академiї наук та Сербської православної церкви. Глава держави, кажуть його опоненти, часто забуває, що вiн президент усiх громадян, а не лише лiдер однiєї партiї.
Прихильники Коштунiци заявляють про намiр вимагати найближчим часом голосування у парламентi про недовiру урядовi. У вiдповiдь на це, прихильники Джiнджича загрожують, що членiв президентської партiї буде позбавлено депутатських мандатiв. Вони нагадують, що Демократична опозицiя Сербiї на торiшнiх виборах виступала як єдина коалiцiя з єдиною програмою та що усi депутати, незважаючи до котрої партiї належать, повиннi виступати за проведення спiльної програми. Хто не хоче, той - на думку реформаторiв - повинен скласти депутатськi повноваження.
Парламентську кризу тимчасово подолано. Панi Мiчич, яку обрано спiкером, член Громадянської спiлки, партiї котра вiд 1991 року рiшучо виступала проти режиму Мiлошевича й великосербського нацiоналiзму.
Боротьба за владу продовжується й пiсля змiни на чолi парламенту ймовiрно стане безпощаднiшою нiж була досi.
