Прага, 10 грудня 2001 - Престижних премій у світі багато, але першою все ж вважається Міжнародна Нобелівська премія, якою нагороджуються автори найвидатніших відкритттів у галузі фізики, хімії, медицини, фізіології, літератури, а також за діяльність, направлену на зміцнення миру. У Стокгольмі продовжуватимуть вручати нові премії новим лауреатам. Чи з’являться серед них у найближчі роки українці?.
Нині у списку нобелівських лауреатів понад 600 імен. Найчастіше відзначалися громадяни США - понад 200 прізвищ
Сьогодні лауреати премії Нобеля - це світова інтелектуальна еліта. Українців у цьому списку ще не було. Хоча видатні люди з України мали можливість відзначитися. Наприклад, серед перших Нобелівських лауреатів є ім”я Вільгельма Конрада Рентгена - німецького фізика. Сьогодні вже доведено, що співавтором його можна вважати Івана Пулюя - українського фізика, який мешкав у Відні і був сучасником Рентгена.
У списку лауреатів премії Нобеля кілька імен видатних письменників та вчених, чиє життя починалося на українській землі. Так, лауреат премії Нобеля з літератури Ш. Агнон /Ізраїль/ народився 1888 року в Бучачі /Тернопільська область/. Американські дослідники З.А.Ваксман /медик/, С.Кузнець/економіст/, Р.Гофман/хімік/ - народилися відповідно - в Прилуках, Харкові і Золочеві. Нобелівський лауреат Ілля Мечников народився в селі Іванів поблизу Харкова і закінчив Харківський університет.
Кандидатом на Нобелівську премію був Іван Франко, але він 1916 року помер /за правилами премія Нобеля вручається живим претендентам/. В наші дні на цю премію висували Уласа Самчука, Павла Тичину, Миколу Бажана, Василя Стуса та Олеся Гончара. Так само, як Івана Франка, Василя Стуса позбавила цієї нагорди невблаганна смерть, яку прискорили йому радянські табірні кати.
Українські інтелектуали як представники древньої нації, але в молодій і незалежній державі, можуть розраховувати на те, що їхні Нобелівські премії чекають вже в недалекому майбутньому. Бо нещодавнє опитування на одному з українських телевізійних каналів показало, що однією з головних причин відсутності українця серед світових лауретів був колоніальний статус України. Сьогодні цю причину усунуто, правда, тепер потрібно знайти всього - на – всього достойних геніїв…
До речі, засновник високої нагороди особливо наглошував на тому, щоб “на присудження премії не впливала національність кандидата, щоб премію одержували найдостойніші, незалежно від того, скандинави вони чи ні”.
Нині у списку нобелівських лауреатів понад 600 імен. Найчастіше відзначалися громадяни США - понад 200 прізвищ
Сьогодні лауреати премії Нобеля - це світова інтелектуальна еліта. Українців у цьому списку ще не було. Хоча видатні люди з України мали можливість відзначитися. Наприклад, серед перших Нобелівських лауреатів є ім”я Вільгельма Конрада Рентгена - німецького фізика. Сьогодні вже доведено, що співавтором його можна вважати Івана Пулюя - українського фізика, який мешкав у Відні і був сучасником Рентгена.
У списку лауреатів премії Нобеля кілька імен видатних письменників та вчених, чиє життя починалося на українській землі. Так, лауреат премії Нобеля з літератури Ш. Агнон /Ізраїль/ народився 1888 року в Бучачі /Тернопільська область/. Американські дослідники З.А.Ваксман /медик/, С.Кузнець/економіст/, Р.Гофман/хімік/ - народилися відповідно - в Прилуках, Харкові і Золочеві. Нобелівський лауреат Ілля Мечников народився в селі Іванів поблизу Харкова і закінчив Харківський університет.
Кандидатом на Нобелівську премію був Іван Франко, але він 1916 року помер /за правилами премія Нобеля вручається живим претендентам/. В наші дні на цю премію висували Уласа Самчука, Павла Тичину, Миколу Бажана, Василя Стуса та Олеся Гончара. Так само, як Івана Франка, Василя Стуса позбавила цієї нагорди невблаганна смерть, яку прискорили йому радянські табірні кати.
Українські інтелектуали як представники древньої нації, але в молодій і незалежній державі, можуть розраховувати на те, що їхні Нобелівські премії чекають вже в недалекому майбутньому. Бо нещодавнє опитування на одному з українських телевізійних каналів показало, що однією з головних причин відсутності українця серед світових лауретів був колоніальний статус України. Сьогодні цю причину усунуто, правда, тепер потрібно знайти всього - на – всього достойних геніїв…
До речі, засновник високої нагороди особливо наглошував на тому, щоб “на присудження премії не впливала національність кандидата, щоб премію одержували найдостойніші, незалежно від того, скандинави вони чи ні”.
