Доступність посилання

ТОП новини

У Торонто готують до друку твори для бандури написані Гнатом Хоткевичем


У Торонто готують до друку твори для бандури написані Гнатом Хоткевичем

Торонто, 13 грудня 2001 ― У Торонто готують до друку твори для бандури написані Гнатом Хоткевичем. Про цю та інші маловідомі сторінки творчості українського письменника в інтерв’ю для «Радіо Свобода» розповів відомий канадський композитор та музикант, заслужений артист України Віктор Мішалов.

Віктор Мішалов, який за власної ініціативи і за власні кошти вирішив упорядкувати і видати написані Гнатом Хоткевичем твори для бандури, такий задум виносив давно. Ці роботи дісталися йому, так би мовити, у спадок.

Розповідає Віктор Мішалов.

Мій дядько Григорій Бажов вчився у Гната Хоткевича у 30-х роках. Він був близький друг родини і у 1938 році, коли заарештували Хоткевича, було видано ордер, щоб усі його речі конфіскувати. Дружина Гната Хоткевича роздала велику кількість його рукописів на зберігання до різних людей. І таким чином саме деякі твори для бандури попали до мого дядька Григорія Бажова. Він ці твори взяв з собою, коли виїхав у Німеччину під час війни, а згодом і в Австралію.

Потім я зацікавився цими рукописами і почав розшукувати інших людей, які вчилися у Хоткевича і зібрав чимало учнівських робіт і інших композицій, які були у учнів Гната Хоткевича, які жили в Америці і в Канаді.

Надія Бадзів

І скільки цих робіт?

Віктор Мішалов

Близько 60-68 рукописів. Деякі такі коротенькі на одну сторінку твори, вправи для бандури, етюди різні, а деякі великі партитури на 40-50 сторінок. Твори такі, як «Поема про Байду», «Буря на Чорному морі», обробки різних творів Гната Хоткевича для бандури.

Надія Бадзів

Багатолітні намагання Віктора Мішалова сприяти тому, аби ці твори були видані в Україні, на жаль, успіхом не увінчалися.

Віктор Мішалов

Я, коли вчився у Києві, то зустрівся з Андрієм Федоровичем Омельченком. Він був викладачем бандури у Києві і він на той час готував видання творів Хоткевича. Я йому привіз фотокопії цих рукописів для редагування і перевидання. Це ще було в 1980 році. На жаль, Андрій Федорович помер і рукописи не були видані.

Я показав і подарував ці примірники у консерваторію, і у хор Вєрьовки, і до державної капели бандуристів, але вони щось не прозвучали. Подарував я цілу жменю цих рукописів до Інституту фольклору і етнографії у Києві і до професора Герасименка у Львові.

На жаль, Хоткевич мав специфічний спосіб написання нот і ці речі не зовсім зрозумілі. Так що зараз я взявся за те, щоб відредагувати і видати їх.

Тут в еміграції, побачивши, що у 1980 році щось нічого не вийшло, ми запропонували ці твори для капели бандуристів, якою керував у той час Володимир Андрійович Колесник і у 1991 році, коли приїхали на Україну, то чимало цих творів прозвучало.

Планували ми видати компактдиск із цих творів і зробити такий великий проект із цих невідомих творів Гната Хоткевича. Але, на жаль, так сталося, що Володимира Андрійовича не стало і проект далі не розвивався.

Я взяв цю справу на свої плечі і зараз потихеньку закінчую редакцію цих творів і потихеньку борюся за те, щоб вони були записані і прозвучали.

Надія Бадзів

Ту помилку, що про непересічну особистість Гната Хоткевича українці як в самій Україні, так і в діаспорі знають дуже мало, на думку канадського музиканта, ще не пізно виправити.

Віктор Мішалов

Я дивлюся на Хоткевича як на чоловіка від народження української культири. На жаль, з долею йому не пощастило. Ми дивимося на фотографії, де Хоткевич разом з Лисенком, з Лесею Українкою, з Стефанеком… З цими людьми він спілкувався, з ними брав участь в різних акціях.

Але, на жаль, він був заарештований. У 1932 році його твори попали під заборону, а у 1938 був репресований, заарештований і трійкою засуджений на смерть. Його розстріляли.

Довгий час його твори були повністю заборонені. І навіть, коли прийшла реабілітація, то все ж таки багато його творів не передруковувалися, а те, що було надруковано перед тим, не було доступно у наших бібліотеках.

А це чоловік, який зробив колосальний вклад у нашій культурі, але не відомий. Він не тільки був письменник, але й етнограф. Він був той чоловік, який створив перший ансамбль наших бандуристів, перший виступ бандуристів, який відбувся у 1902 році на Соціологічному з’їзді у Харкові. Створення першої капели бандуристів - це був його задум.

Він як інженер і винахідник зробив перші креслення для дизельного паровозу, за 30 років до того, як їх почали виготовляти. Це була його студенська робота, коли він вчився в Інституті технології в Харкові.

Як драматург, він колосальні речі зробив у драматичному мистецтві, як композитор, він своєрідні речі писав не тільки для бандури, але і для фортепіано і хору.

Він творив високоякісні речі. Одинока (особистість) тому, що як унікальна людина, він трактувався трошки по-інакшому. Треба розуміти, звідки і як Хоткевич пропонував ці речі.

Він був теж і художник. І всі ці речі впливають дуже на його підхід, скажімо, до музики. Коли він писав музику, скажімо, для бандури, то його композиції для бандури написані не, щоб знаєте, кожну ноту заграти, а щоб музичні картини заграти. Він зацікавлений, щоб дати це почуття. Як драматург, як художник він старався передати картину, а не там, що певний акорд повинен бути у такому-то розположенні, у гармонійному такому положенні… І це трішки не співпадає з тією точною наукою, такою, скажемо, як гармонія, яку викладають у консерваторії. І тому, багато його речей не були зрозумілими певним людям певний час.

Надія Бадзів

А тим часом, створена 3 місяці тому Віктором Мішаловим капела бандуристів міста Торонто готується представити досі ніким ніколи не виконувані твори Гната Хоткевича перед канадськими любителимя музики.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG