Прага, 18 грудня 2001 - Велика Британія і Сполучені Штати оголосили про те, що перші міжнародні миротворці приїдуть до Кабула до суботи, 22-го грудня, коли має почати працювати новий афганський уряд. Проте досі неясно, яким буде склад цих сил і завдання.
У переговорах держав, що можливо пошлють своїх миротворців до Афганістану, крім Сполучених Штатів і деяких членів Євросоюзу, також беруть участь Аргентина, Австралія, Нова Зеландія, Канада, Чехія, Йорданія, Малайзія і Туреччина. Британський прем’єр Тоні Блер у своєму виступі про підсумки наради в парламенті оголосив, що його країна готова очолити такі міжнародні сили. Але він був дуже обережним і дав зрозуміти, що переговори тривають. “Британський контингент можливо становитиме від тисячі до тисячі п’ятисот осіб, хоча, це рішення ще не остаточне. Ми очікуємо, що Рада безпеки ООН ухвалить відповідну резолюцію пізніше цього тижня,” ― висловив сподівання Тоні Блер.
Найбільший опір введенню миротворців до Афганістану чинить коаліція переважно етнічних таджицьких і узбецьких воєначальників, що недавно захопила Кабул. Минулого тижня Північний альянс неохоче дав згоду на те, аби офіційні будівлі в Кабулі охороняли до тисячі іноземних солдатів. Але згодом надійшло непідтвержене повідомлення про те, що можлива і більша цифра ― до 5 тисяч осіб. “Північний альянс вітає введення міжнародних миротворчих сил, але сподівається, що вони будуть в Афганістані не дуже довго, тому що афганські сили безпеки самі готові захищати Кабул і провінційні центри,” ― каже міністр внутрішніх справ Північного альянсу, що обійматиме цю посаду і в перехідному афгансьому уряді.
Тривають дискусії щодо конкретних завдань та майбутньої дислокації миротворців і на Заході. Німеччина, зокрема, переконана, що ці війська повинні базуватися лише у Кабулі. Деякі європейські лідери також висловлюють стурбованість тим, що миротворці опиняться у регіоні в той час як американські та британські солдати ще беруть участь у наземних операціях на півдні та сході Афганістану.
Зі свого боку, Сполучені Штати вже дали зрозуміти, що американці не братимуть безпосередньої участі у миротворчій місії, аби не плутали їхню роль в антитерористичній кампанії в Афганістані. Водночас Вашингтон обіцяє допомагати солдатам іноземних держав даними розвідки, транспортом і захистом у разі нападу.
Зі слів західних лідерів випливає, що перші миротворці приїдуть до Афганістану вже цього тижня, тобто до присяги нового уряду, але мандат цих сил залежатиме від рішення Ради безпеки ООН, що очікують цього тижня. Західні держави зацікавлені у тому, аби була задіяна 7-ма глава Хартії ООН, що дозволює іноземним військам підтримувати мир будь-якими методами. Але Північний альянс і Росія, яка вважає колишнього президента Афганістану Раббані головним гарантом своїх інтересів в регіоні, наполягають на застосуванні слабшої, 6-ої глави. Тоді миротворці в Афганістані матимуть обмежені завдання без права застосування сили.
У переговорах держав, що можливо пошлють своїх миротворців до Афганістану, крім Сполучених Штатів і деяких членів Євросоюзу, також беруть участь Аргентина, Австралія, Нова Зеландія, Канада, Чехія, Йорданія, Малайзія і Туреччина. Британський прем’єр Тоні Блер у своєму виступі про підсумки наради в парламенті оголосив, що його країна готова очолити такі міжнародні сили. Але він був дуже обережним і дав зрозуміти, що переговори тривають. “Британський контингент можливо становитиме від тисячі до тисячі п’ятисот осіб, хоча, це рішення ще не остаточне. Ми очікуємо, що Рада безпеки ООН ухвалить відповідну резолюцію пізніше цього тижня,” ― висловив сподівання Тоні Блер.
Найбільший опір введенню миротворців до Афганістану чинить коаліція переважно етнічних таджицьких і узбецьких воєначальників, що недавно захопила Кабул. Минулого тижня Північний альянс неохоче дав згоду на те, аби офіційні будівлі в Кабулі охороняли до тисячі іноземних солдатів. Але згодом надійшло непідтвержене повідомлення про те, що можлива і більша цифра ― до 5 тисяч осіб. “Північний альянс вітає введення міжнародних миротворчих сил, але сподівається, що вони будуть в Афганістані не дуже довго, тому що афганські сили безпеки самі готові захищати Кабул і провінційні центри,” ― каже міністр внутрішніх справ Північного альянсу, що обійматиме цю посаду і в перехідному афгансьому уряді.
Тривають дискусії щодо конкретних завдань та майбутньої дислокації миротворців і на Заході. Німеччина, зокрема, переконана, що ці війська повинні базуватися лише у Кабулі. Деякі європейські лідери також висловлюють стурбованість тим, що миротворці опиняться у регіоні в той час як американські та британські солдати ще беруть участь у наземних операціях на півдні та сході Афганістану.
Зі свого боку, Сполучені Штати вже дали зрозуміти, що американці не братимуть безпосередньої участі у миротворчій місії, аби не плутали їхню роль в антитерористичній кампанії в Афганістані. Водночас Вашингтон обіцяє допомагати солдатам іноземних держав даними розвідки, транспортом і захистом у разі нападу.
Зі слів західних лідерів випливає, що перші миротворці приїдуть до Афганістану вже цього тижня, тобто до присяги нового уряду, але мандат цих сил залежатиме від рішення Ради безпеки ООН, що очікують цього тижня. Західні держави зацікавлені у тому, аби була задіяна 7-ма глава Хартії ООН, що дозволює іноземним військам підтримувати мир будь-якими методами. Але Північний альянс і Росія, яка вважає колишнього президента Афганістану Раббані головним гарантом своїх інтересів в регіоні, наполягають на застосуванні слабшої, 6-ої глави. Тоді миротворці в Афганістані матимуть обмежені завдання без права застосування сили.
