Прага, 20 грудня 2001 – Західні коментатори продовжують аналізувати причини зростання міжнародного тероризму і методи боротьби з ним у контексті нинішньої антитерористичної операції в Афганістані. У центрі уваги оглядачів залишається також ізраїльсько-палестинський конфлікт.
Коментуючи результати недавніх усних опитувань на Заході у справі терористичних актів у Нью-Йорку і Вашінгтоні, оглядач газети «Інтернешанел геральд трібюн» Ендою Джонстон підкреслює, що більшість опитаних вважають головною причиною зростання міжнародного тероризму поглиблення невдоволення і відчаю в убогих країнах світу, а також збільшення економічної і соціальної прірви між Заходом і країнами третього світу. Тобто, на думку автора, убогість породжує тероризм. У цьому контескті Джонстон наводить слова фахівця з міжнародних взаємин Марвана Бішари, який твердить, що убогі країни, які не мають ні економічних, ні військових засобів для того, щоб відігравати будь-яку помітну роль у міжнародному політичному житті, часто вдаються до надзвичайних засобів, серед яких і до тероризму. Автор звертає увагу на той факт, що багато опитаних вважають причиною терористичних актів у Нью-Йорку і Вашінгтоні політику США, хоча самі американці, як підкреслює коментатор, так не вважають. На закінчення автор знову цитує Бішару, який підкреслює, що, у випадку, якщо убогі країни не навчуться жити в доброму сусідстві з багатими, то постане система апартеїду, в якій багаті завжди боятимуться і відмежовуватимуться від бідних з їхніми вимогами та агресивністю.
Коментатор німецької газети «Франкфуртер альґемайне цайтунґ» Клаус-Дітер Франкенберґер розмірковує наступні кроки в антитерористичній кампанії після завершення операції в Афганістані, а точніше – які наступні країни можуть стати об’єктами ударів за підтримку міжнародного тероризму. Серед інших таких країн, на яких нині зосереджує увагу антитерористична коаліція, коментатор називає Сомалі. Ця країна, як вважає автор, ідеально підходить для терористичної мережі Аль-Кайда з огляду на відсутність державного контролю, на досконале стратегічне розташування, на мусульманську віру серед населення і на кримінальну політичну атмосферу. При цьому автор підкреслює, що Сполучені Штати вже дали зрозуміти, що вони готові розпочати певні антитерористичні заходи в північно-східній частині Африки. Вашінгтон вважає, на думку коментатора, що політичного тиску і фінансового контролю не досить для подолання тероризму, коли ідеться конкретно про Сомалі. Однак, як підкреслює автор, поки що невідомо – про які антитерористичні заходи ідеться у цьому випадку.
Коментуючи результати недавніх усних опитувань на Заході у справі терористичних актів у Нью-Йорку і Вашінгтоні, оглядач газети «Інтернешанел геральд трібюн» Ендою Джонстон підкреслює, що більшість опитаних вважають головною причиною зростання міжнародного тероризму поглиблення невдоволення і відчаю в убогих країнах світу, а також збільшення економічної і соціальної прірви між Заходом і країнами третього світу. Тобто, на думку автора, убогість породжує тероризм. У цьому контескті Джонстон наводить слова фахівця з міжнародних взаємин Марвана Бішари, який твердить, що убогі країни, які не мають ні економічних, ні військових засобів для того, щоб відігравати будь-яку помітну роль у міжнародному політичному житті, часто вдаються до надзвичайних засобів, серед яких і до тероризму. Автор звертає увагу на той факт, що багато опитаних вважають причиною терористичних актів у Нью-Йорку і Вашінгтоні політику США, хоча самі американці, як підкреслює коментатор, так не вважають. На закінчення автор знову цитує Бішару, який підкреслює, що, у випадку, якщо убогі країни не навчуться жити в доброму сусідстві з багатими, то постане система апартеїду, в якій багаті завжди боятимуться і відмежовуватимуться від бідних з їхніми вимогами та агресивністю.
Коментатор німецької газети «Франкфуртер альґемайне цайтунґ» Клаус-Дітер Франкенберґер розмірковує наступні кроки в антитерористичній кампанії після завершення операції в Афганістані, а точніше – які наступні країни можуть стати об’єктами ударів за підтримку міжнародного тероризму. Серед інших таких країн, на яких нині зосереджує увагу антитерористична коаліція, коментатор називає Сомалі. Ця країна, як вважає автор, ідеально підходить для терористичної мережі Аль-Кайда з огляду на відсутність державного контролю, на досконале стратегічне розташування, на мусульманську віру серед населення і на кримінальну політичну атмосферу. При цьому автор підкреслює, що Сполучені Штати вже дали зрозуміти, що вони готові розпочати певні антитерористичні заходи в північно-східній частині Африки. Вашінгтон вважає, на думку коментатора, що політичного тиску і фінансового контролю не досить для подолання тероризму, коли ідеться конкретно про Сомалі. Однак, як підкреслює автор, поки що невідомо – про які антитерористичні заходи ідеться у цьому випадку.
