Берлін, 20 грудня 2001 - Тіньова економіка є однією з найсерйозніших проблем в Україні. Але з нею можна досить успішно боротися, якщо проводити ефективну економічну політику, зауважується в оприлюдненій у Берліні роботі Німецького інституту економічних досліджень.
В колишніх соцкраїнах тіньова економіка набула особливо великого розмаху. Як зауважується в роботі Німецького інституту економічних досліджень, обсяги тіньової економіки в Україні коливаються від 30 до 100 відсотків від валового національного продукту. Серед причин такого розвитку називається в першу чергу бюрократія, надзвичайно складна та заплутана податкова система, високі податки. Однак тепер складається враження, що, починаючи з 1998 року, частка тіньової економіки в українському народному господарстві почала дещо зменшуватися. На думку німецьких експертів, досягти такого позитивного зрушення вдалося, не в останню чергу, завдяки запровадженню так званого єдиного податку для середніх та малих підприємств, що є в певній мірі винаходом України. Тобто фірми тепер можуть вибирати між податком на прибуток та єдиним податком. Таке нововведення сприяло виходу окремих підприємств із тіньового сектору економіки. До того ж було дещо знижено рівень соціальних відрахувань. Подальшого скорочення тіньової економіки, як зауважується в дослідженні німецьких експертів, можна було б досягти завдяки спрощенню податкової системи та скасуванню бюрократичних перешкод, які часто є нездоланими бар”єрами особливо для малих підприємств. Однак в Україні цього ще не відбулося. Саме економічна політика держави створює умови для розвитку тіньової економіки, це означає, що сам уряд і володіє необхідними важелями для розв’язання цієї проблеми, зауважують німецькі економісти. Вони переконані, що досвід України є цікавим і для розвинутих індустріальних країн, де тіньова економіка теж часто є серйозною проблемою.
В колишніх соцкраїнах тіньова економіка набула особливо великого розмаху. Як зауважується в роботі Німецького інституту економічних досліджень, обсяги тіньової економіки в Україні коливаються від 30 до 100 відсотків від валового національного продукту. Серед причин такого розвитку називається в першу чергу бюрократія, надзвичайно складна та заплутана податкова система, високі податки. Однак тепер складається враження, що, починаючи з 1998 року, частка тіньової економіки в українському народному господарстві почала дещо зменшуватися. На думку німецьких експертів, досягти такого позитивного зрушення вдалося, не в останню чергу, завдяки запровадженню так званого єдиного податку для середніх та малих підприємств, що є в певній мірі винаходом України. Тобто фірми тепер можуть вибирати між податком на прибуток та єдиним податком. Таке нововведення сприяло виходу окремих підприємств із тіньового сектору економіки. До того ж було дещо знижено рівень соціальних відрахувань. Подальшого скорочення тіньової економіки, як зауважується в дослідженні німецьких експертів, можна було б досягти завдяки спрощенню податкової системи та скасуванню бюрократичних перешкод, які часто є нездоланими бар”єрами особливо для малих підприємств. Однак в Україні цього ще не відбулося. Саме економічна політика держави створює умови для розвитку тіньової економіки, це означає, що сам уряд і володіє необхідними важелями для розв’язання цієї проблеми, зауважують німецькі економісти. Вони переконані, що досвід України є цікавим і для розвинутих індустріальних країн, де тіньова економіка теж часто є серйозною проблемою.
