Чимало німців і досі скептично ставляться до євро, оскільки німецька марка є і залишатиметься символом економічного піднесенення країни та добробуту і тому прощатися з нею нелегко. Але, незважаючи на це, вже в перші години нового року перед банкоматами вишикувалися великі черги – багатьом не терпілося потримати в руках нові гроші. Окремі банкомати довелося поповнювати кілька разів. А менеджери банків навіть вирішили відкрити свої філії для клієнтів у перший святковий день.
На відміну від інших одинадцяти країн єврозони, в Німеччині не стали за допомогою якогось декрету зобов’язувати торговців протягом перехідного періоду, який складає два місяці, паралельно приймати дві валюти. Більшість торговельних фірм добровільно зобов’язали себе до цього. Оскільки торгівля зараз ведеться практично в двох валютах, клієнти обслуговуються дещо повільніше, ніж раніше. На думку експертів із Бундесбанку, тобто німецького центробанку, марка, яку було введенно в обіг під час валютної реформи 1948 року, повністю зникне з гаманців протягом наступних двох тижнів.
Саме тому зараз особливо великим попитом користується все, що могло б слугувати згадкою про чи не найдорожче, що було в німців, – німецьку марку. Так, останніми днями дуже багато відвідачів можна побачити в крамниці в музеї грошей у Франкфурті-на-Майні, де продаються сувеніри, виготовлені з купюр та монет німецьких марок. Особливою популярністю користуються з дрібно нарізаними п’ятимарковими купюрами. В багатьох німецьких містах земельні банки в ці дні роздають такі торбинки перехожим.
Але німецька марка знайде свій останній притулок не лише як сувенір. Старі монети переплавляють на монети євро або труби для системи опалення, а старі купюри використовують як паливо в теплоелектростанціях.