Київ, 2 січня 2002 – Юлія Жмакіна: Леоніде Макаровичу, що Ви прогнозуєте на 2002 рік? Яким він буде для України, політикуму і, найголовніше, для українців?
Леонід Кравчук: Перш за все треба пам’ятати, що рік залежить від нашого бажання зробити його кращим. Це правда. Якщо всі захочуть, щоб рік був кращим – він обов’язково буде кращим. Але якщо, як і в минулі роки, будемо перти в різні боки, то рік буде таким же складним, як і минулий. Складність цього року буде визначатися ще й тим, що в нас вибори в березні. І вже зараз видно, як цей політикум поділився на ворогів України і людей, які зичать їй добра. Боротьба буде жорстокою. Вибори будуть надзвичайно складними. Це вже видно. І, можливо, це будуть останні вибори такої складності і такого недемократичного характеру. Я кажу те, що думаю зараз. Бачу, що демократії не буде такої, як хотілося. І ця прозорість, ця чесність – це все тільки слова. Бо вже бачимо, що від цих понять відходять і відходять.
Це торкається і економіки. Той рік завершився економічним пожвавленням. Будемо сподіватися, що і цей рік буде таким же. Я знаю лише, що економісти думають, як зробити так, щоб основи економічні були більш могутніми. Тому що 2005 рік, як прогнозують, може стати для України кризовим.
У міжнародних відносинах нічого не зміниться. Я переконаний. Стосунки з Росією як були, так і будуть поліпшуватися. Але сказати, що вони стануть райдужними, я не можу. Що торкається Заходу, то особливих змін також не відбудеться.
ЮЖ: Леоніде Макаровичу, Ви сказали про пожвавлення економічного розвитку. Чи в цьому році це саме пожвавлення якимось чином позначиться на простих громадянах України?
ЛК: Пожвавлення йде в макроекономічних показниках. Але люди ще не відчули на своїх кишенях, і на своїх економічних можливостях, соціальних. Я не думаю, що цей рік стане для українців багатшим. Тому що бачимо, що ціни зростають. Хоча і зарплата зросла за 2001 рік серйозно. Пенсії трошки зросли. Але при тому страшенно ростуть ціни. Я відверто скажу, що багато чого не розумію в нашій економіці. Гривня у нас міцна. ВВП зростає. А бідність також зростає. Це якийсь феномен, який ще треба пояснити. Чим це викликано? І чи є це закономірності економічні? Чи, можливо, щось робиться штучно?
Леонід Кравчук: Перш за все треба пам’ятати, що рік залежить від нашого бажання зробити його кращим. Це правда. Якщо всі захочуть, щоб рік був кращим – він обов’язково буде кращим. Але якщо, як і в минулі роки, будемо перти в різні боки, то рік буде таким же складним, як і минулий. Складність цього року буде визначатися ще й тим, що в нас вибори в березні. І вже зараз видно, як цей політикум поділився на ворогів України і людей, які зичать їй добра. Боротьба буде жорстокою. Вибори будуть надзвичайно складними. Це вже видно. І, можливо, це будуть останні вибори такої складності і такого недемократичного характеру. Я кажу те, що думаю зараз. Бачу, що демократії не буде такої, як хотілося. І ця прозорість, ця чесність – це все тільки слова. Бо вже бачимо, що від цих понять відходять і відходять.
Це торкається і економіки. Той рік завершився економічним пожвавленням. Будемо сподіватися, що і цей рік буде таким же. Я знаю лише, що економісти думають, як зробити так, щоб основи економічні були більш могутніми. Тому що 2005 рік, як прогнозують, може стати для України кризовим.
У міжнародних відносинах нічого не зміниться. Я переконаний. Стосунки з Росією як були, так і будуть поліпшуватися. Але сказати, що вони стануть райдужними, я не можу. Що торкається Заходу, то особливих змін також не відбудеться.
ЮЖ: Леоніде Макаровичу, Ви сказали про пожвавлення економічного розвитку. Чи в цьому році це саме пожвавлення якимось чином позначиться на простих громадянах України?
ЛК: Пожвавлення йде в макроекономічних показниках. Але люди ще не відчули на своїх кишенях, і на своїх економічних можливостях, соціальних. Я не думаю, що цей рік стане для українців багатшим. Тому що бачимо, що ціни зростають. Хоча і зарплата зросла за 2001 рік серйозно. Пенсії трошки зросли. Але при тому страшенно ростуть ціни. Я відверто скажу, що багато чого не розумію в нашій економіці. Гривня у нас міцна. ВВП зростає. А бідність також зростає. Це якийсь феномен, який ще треба пояснити. Чим це викликано? І чи є це закономірності економічні? Чи, можливо, щось робиться штучно?
