Доступність посилання

ТОП новини

Про розклад сил на сербськiй полiтичнiй сценi


Про розклад сил на сербськiй полiтичнiй сценi

Бєлград, 8 сiчня 2002 – Справжня перебудова у Сербiї розпочалася на початку цього року, коли Національний банк закрив чотири найбiльшi банки. Партiї правлячої коалiцiї складатимуть важкий iспит, оскiльки будуть змушенi зробити низку непопулярних, та й болючих заходiв: закрити десятки збиткових компанiй і звiльнити з роботи десятки тисяч працiвникiв. Iронiя долi в тому, що демократичнi сили прийшли до влади щойно тодi, коли здобули пiдтримку так званого робiтничого класу, a наразi саме вiн стає, так би мовити, їхньою жертвою. Ще бiльша iронiя в тому, що немає партiї чи iншої полiтичної сили, яка б захищала iнтереси працюючих. Iншими словами, немає класичної лiвицi.

Партiя Слободана Мiлошевича називалася Соцiалiстичною. А партiя його дружини Мир’яни Маркович – Югославською лiвицею. Але, це не були робiтничi партiї. Їхнi верхiвки складалися переважно з багачiв: директорiв великих державних компанiй та привiлейованих бiзнесменiв. В тi партiї вступали лише кар’єристи, якi вкрай скомпрометували iдеї лiвицi. Партiя панi Маркович тим часом фактично розпорошилася. А Мiлошевич, який вiд червня минулого року перебуває у гаазькiй в’язницi, своїм заступником на чолi соцiалiстiв призначив доларового мiльйонера Мирка Мар’яновича – консерватора, який нiколи не привабить до партiї жодного робiтника.

Найбiльшi партiї правлячої коалiцiї – правоцентристи Воїслава Коштунiци та лiвоцентристи Зорана Джiнджича. Є в коалiцiї й кiлька партiй соцiалдемократичної орiєнтацiї. Проте, усi вони проводять ту саму програму економiчної лiбералiзацiї й приватизацiї. Звичайно, вони запевняють, що пiдготували й необхiднi соцiальнi програми для тих, хто втратить робочi мiсця.

Проте, як ми вже сказали, немає партiї, яка б виражала iнтереси робiтникiв індустрії та тих верств, котрi в Європi традицiйно голосують за лiвицю. Згаданi верстви в минулому були опорою режиму Мiлошевича не тому, що захоплювалися його соцiалiстичною реторикою, а тому, що вiрили в його нацiоналiстичну програму.

Отож, на лiвiй сторонi сербської полiтичної сцени велика порожнеча. На вiдмiну вiд iнших посткомунiстичних країн, вiд Хорватiї до Польщi, в котрих реформованi колишнi комунiсти i сьогоднi грають значну роль, у Сербiї немає сил, якi вiдважилися б вiдстоювати традицiйнi лiві гасла. Там, де є лише центр та консервативний правий блок – немає рiвноваги й альтернативи. Немає нi тривалої стабiльностi, яка так необхiдна сербському суспiльству.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG