Одеса, 16 січня 2002 - Зі мною із власного бажання зв’язався колишній одесит, що мешкає нині у США, Георгій Стоянов. Він заявив про своє опозиційне ставлення до нинішньої влади в Одесі.
Ігор Столяров: “Інтерв’ю, яке Ви дали радіо “Свобода” минулого року ,викликало зацікавлення серед слухачів. За час, що минув, відбулось багато цікавих подій. Які з них Вам найбільше запам’яталися?”
Георгій Стоянов: “Перш за все, не можу не відзначити той факт, що спроба Андрія Деркача та Олександра Жукова заволодіти підприємством “Ексімнафтопродукт” завершилася повною невдачею.
Триває розкрадання того, що десятиліттями створювали мешканці Одеси. Тут гарним прикладом є Чорноморське морське пароплавство. За безцінь продано нафтопереробний завод, а Одеський морський торговельний порт використовується для “відмивання” грошей. Рекреаційна зона, будинки відпочину, санаторій - все продане по знайомству і віддане за ознакою відданості нинішній владі.
Особливе занепокоєння викликає криміногенна ситуація в Одесі. Влада і міліція, схоже, і далі не роблять спроб розібратися у причинах такого стану справ. Фактом є те, що єдиною реальною силою залякування, знищення і тиску на суспільство є Міністерство внутрішніх справ України. Іншої, четвертої сили немає.
Люди в Україні, тим часом, голодують і мерзнуть, живуть без світла у квартирах. До цього вони, як це не жахливо, поступово звикають. А ось те, що їх вбивають та ґвалтують, до цього ніколи не звикнути...”
Ігор Столяров: “У чому причина Вашого негативного ставлення до нинішньої влади в Одесі та Україні в цілому?”
Георгій Стоянов: “Причина – реальне жахливе життя у рідному місті. За чотири минулих роки ситуація ускладнилася. Правилом стало залякування ,подарунки вірним. Ця хвороба може стати традиційною для більшості одеситів, і допустити такого стану справ не можна.
Влада Одеси протиставила себе мешканцям міста. Ідеолог-практик Руслан Боделан неспроможний контролювати ситуацію і утримувати господарство у належному стані. Все знищене.
Тепер про мій підсумок минулого року. Скандал, пов’язаний з контрабандою зброї , який торкнувся Одеси і порту, керівників регіону та їхнього оточення у бізнесі. Це ганьба для Одеси. Головні “герої” – Олександр Жуков і Андрій Деркач. Жуков ( і про це вже є підстави говорити відверто) винен. У іншому випадку італійські правоохоронні органи не заарештували б його і тривалий час не утримували б у Туринській в’язниці.
Стало відомо чимало цікавого. Жуков пішов на співпрацю зі слідством. Це, зокрема, і стало причиною гучного скандалу у Києві. Сказавши правду про співпрацю з Андрієм Деркачем, Жуков оговорив Євгена Марчука. Вже є підстави говорити, що цей скандал відкине Україну на багато років назад і триватиме не один рік.”
Ігор Столяров: “Цікаво було б почути Ваш коментар з приводу резонансного вбивства відомого в Одесі адвоката Василя Калениченка.”
Георгій Стоянов: “Василя я знав особисто.
Він захищав Геннадія Бабія, який нині є підсудним. Василь був гарною людиною, кваліфікованим адвокатом...
На жаль, його цікавило і питання особистого збагачення. Йому обіцяли великі гонорари. Заплатили... У деяких засобах масової інформації мова йде про те, що підготовка до вбивства дуже схожа на дії, до яких вдаються злочинні групи, підконтрольні Олександру Ангерту.“
Ігор Столяров: “Продовжуючи цю тему, хотів би повернутися до обговорення діяльності Олександра Жукова та Олександра Ангерта, тих осіб, які останнім часом стають героями публікацій у мас- медіа.”
Георгій Стоянов: “Зробіть, будь ласка, офіційний запит до МВС. Скільки вбивств відбулося за час правління Руслана Боделана в Одесі? Вас охопить жах.
Про Олександра Ангерта говорити багато немає підстав. Це людина, зміст якої – співпраця з правоохоронними органами. Саме тому він опинився на свободі за допомогою колишнього керівника обласної міліції Івана Григоренка. Це одна команда.
Високі показники в роботі, нагороди, підвищення по службі, повні кишені грошей – це один бік справи. Підсудні, нещасні жертви з великими грошима на рахунках в банку, горе родин, які втратили чоловіка, сина, брата – це інший бік справи.
Олександр Жуков є фігурою більш колоритною. Він президент голдингу “Синтез ойл”, Морського транспортного банку. Цей громадянин Росії є підданим Британії і має бізнес в Україні при сприянні Руслана Боделана та керівника Одеського морського торговельного порту Павлюка.
Не є таємницею знайомство Олександра Жукова та Андрія Деркача. Вони відомі як учасники контрабанди зброї.”
Ігор Столяров: ”Відомо, що нещодавно громадянина Польщі, автора багатьох резонансних статей про ситуацію в Україні Олександра Орлова оголосили в Україні персоною “нон грата.
Георгій Стоянов: “Так, мені про це відомо з публікацій у пресі. Відомо, що над ним триває суд у Жовтневому районному суді Одеси. Схема підкидання зброї, наркотиків незручним громадянам з метою порушення карної справи – такими були методи роботи МВС в Одесі. Відомому правозахиснику Орлову підкинули наркотики. Тривають суди. Логічно завершити суд влада не спроможна. І які її подальші дії? Його не впускають в Україну. Хоча легше заарештувати і тримати у слідчому ізоляторі, адже Орлов порушив підписку про невиїзд. Де ж послідовність? Підкинули наркотики, протримали два роки в країні і не завершили справу. Скільки ще можна гратися у такі підкидання?
Відомо, що Орлов виїхав за кордон для зустрічей із західними журналістами і не лише.
У справі проти Орлова першою особою є слідчий міської прокуратури Сергій Попов.
Досить лише згадати його сприяння у викраденні і вбивстві Гарика Бикова. Під час обшуку було викрадено компрометуючі документи, а потім продано зацікавленим особам. Результат – жахливе вбивство. Биков займався питаннями , які розкривають правду про Олександра Жукова. Нині відомо, хто вбив одеського підприємця. Це група професійних працівників міліції.”
Ігор Столяров: “Ви розповідаєте про такі речі, які можуть викликати чимало агресії у певних осіб в Одесі.”
Георгій Стоянов: “Я розповідаю правду. Правда багатьом не до вподоби.
Як я можу про це не говорити, якщо знаю про те, що заступник керівника міського управління МВС Михайлюков спільно із заступником керівника одного з відділів Чумаком , використовуючи службову інформацію і секретні матеріали, беруть участь у підготовці організації вбивства мене та інших осіб?
А брати Галицькі, які мають офіс біля будинку Одеського оперного театру, в центрі міста... Хто вони, який вони мають комерційний талант? Які вони заплатили податки до бюджету Одеси і які суми є на їхніх рахунках? Хто вони, бізнесмени які очолюють транспорту компанію МІДО, від якої постраждали сотні тисяч мешканців Одеси? І ось ці Галицькі беруть участь в організації замаху на моє життя. Більше того, вони привозять з Маріуполя до Одеси виконавців цього замаху та інших запланованих вбивств.
Їх забезпечено величезним арсеналом зброї, який знайдений працівниками СБУ на вулиці Бреуса і свідчення затриманих є підтвердженням моїх слів. Слідчий про це знає. Прокурор ознайомлений. Однак, справу за цим фактом не порушено. Ніхто нічого не робить. Як мені бути у такому випадку? Як? Я кажу на звичайному людському рівні. Чумаку будуть виплачувати пенсію, а Михайлюков і далі керує збройним формуванням. Така реальність.
Чиновники, незалежно від їхнього рівня , всі, хто порушив закон – Чумак, Попов, Михайлюков, Галицькі, Григоренко – не повинні уникнути від покарання, приховуючись лампасами, владою, грошима, знайомствами. Громадяни мають знати, хто і за що був покараний і тоді буде віра у демократичні цінності. Закон для всіх один.”
Ігор Столяров: “Попереду вибори міського голови Одеси. Вже багато хто оголосив про намір боротися за цю посаду.”
Георгій Стоянов: “Хочу вірити, хоча нині і не живу в Одесі, що вибори там будуть чесними і демократичними. Підтасовка бюлетенів, судові рішення на зразок Кіровоградського обласного суду мають піти у минуле.
Знаю, що преса в Одесі зараз активно пише про Олексія Костусєва. Друкують його фотографії. У порівнянні з Боделаном, це людина з приємною усмішкою і гарними звичками. У нього гарна мова, він вдало приховує емоції.
Не слід забувати, що у кращі роки життя він присвятив марксисько-ленінській ідеології, пропаганді та розвитку комунізму. Він був ідеологом наукового комунізму і тут нічим не відрізняється від режимного ідеолога Руслана Боделана, який не один десяток років вів одеситів у “краще майбутнє”, яке відоме лише йому одному. До якого майбутнього з ним (та такими, як він) ми прийшли? Гадаю, що відповідь відома всім одеситам... Їм і робити вибір: чи хочуть вони знову піти у таке “майбутнє” з Боделаном чи Костусєвим.”
Ігор Столяров: “Інтерв’ю, яке Ви дали радіо “Свобода” минулого року ,викликало зацікавлення серед слухачів. За час, що минув, відбулось багато цікавих подій. Які з них Вам найбільше запам’яталися?”
Георгій Стоянов: “Перш за все, не можу не відзначити той факт, що спроба Андрія Деркача та Олександра Жукова заволодіти підприємством “Ексімнафтопродукт” завершилася повною невдачею.
Триває розкрадання того, що десятиліттями створювали мешканці Одеси. Тут гарним прикладом є Чорноморське морське пароплавство. За безцінь продано нафтопереробний завод, а Одеський морський торговельний порт використовується для “відмивання” грошей. Рекреаційна зона, будинки відпочину, санаторій - все продане по знайомству і віддане за ознакою відданості нинішній владі.
Особливе занепокоєння викликає криміногенна ситуація в Одесі. Влада і міліція, схоже, і далі не роблять спроб розібратися у причинах такого стану справ. Фактом є те, що єдиною реальною силою залякування, знищення і тиску на суспільство є Міністерство внутрішніх справ України. Іншої, четвертої сили немає.
Люди в Україні, тим часом, голодують і мерзнуть, живуть без світла у квартирах. До цього вони, як це не жахливо, поступово звикають. А ось те, що їх вбивають та ґвалтують, до цього ніколи не звикнути...”
Ігор Столяров: “У чому причина Вашого негативного ставлення до нинішньої влади в Одесі та Україні в цілому?”
Георгій Стоянов: “Причина – реальне жахливе життя у рідному місті. За чотири минулих роки ситуація ускладнилася. Правилом стало залякування ,подарунки вірним. Ця хвороба може стати традиційною для більшості одеситів, і допустити такого стану справ не можна.
Влада Одеси протиставила себе мешканцям міста. Ідеолог-практик Руслан Боделан неспроможний контролювати ситуацію і утримувати господарство у належному стані. Все знищене.
Тепер про мій підсумок минулого року. Скандал, пов’язаний з контрабандою зброї , який торкнувся Одеси і порту, керівників регіону та їхнього оточення у бізнесі. Це ганьба для Одеси. Головні “герої” – Олександр Жуков і Андрій Деркач. Жуков ( і про це вже є підстави говорити відверто) винен. У іншому випадку італійські правоохоронні органи не заарештували б його і тривалий час не утримували б у Туринській в’язниці.
Стало відомо чимало цікавого. Жуков пішов на співпрацю зі слідством. Це, зокрема, і стало причиною гучного скандалу у Києві. Сказавши правду про співпрацю з Андрієм Деркачем, Жуков оговорив Євгена Марчука. Вже є підстави говорити, що цей скандал відкине Україну на багато років назад і триватиме не один рік.”
Ігор Столяров: “Цікаво було б почути Ваш коментар з приводу резонансного вбивства відомого в Одесі адвоката Василя Калениченка.”
Георгій Стоянов: “Василя я знав особисто.
Він захищав Геннадія Бабія, який нині є підсудним. Василь був гарною людиною, кваліфікованим адвокатом...
На жаль, його цікавило і питання особистого збагачення. Йому обіцяли великі гонорари. Заплатили... У деяких засобах масової інформації мова йде про те, що підготовка до вбивства дуже схожа на дії, до яких вдаються злочинні групи, підконтрольні Олександру Ангерту.“
Ігор Столяров: “Продовжуючи цю тему, хотів би повернутися до обговорення діяльності Олександра Жукова та Олександра Ангерта, тих осіб, які останнім часом стають героями публікацій у мас- медіа.”
Георгій Стоянов: “Зробіть, будь ласка, офіційний запит до МВС. Скільки вбивств відбулося за час правління Руслана Боделана в Одесі? Вас охопить жах.
Про Олександра Ангерта говорити багато немає підстав. Це людина, зміст якої – співпраця з правоохоронними органами. Саме тому він опинився на свободі за допомогою колишнього керівника обласної міліції Івана Григоренка. Це одна команда.
Високі показники в роботі, нагороди, підвищення по службі, повні кишені грошей – це один бік справи. Підсудні, нещасні жертви з великими грошима на рахунках в банку, горе родин, які втратили чоловіка, сина, брата – це інший бік справи.
Олександр Жуков є фігурою більш колоритною. Він президент голдингу “Синтез ойл”, Морського транспортного банку. Цей громадянин Росії є підданим Британії і має бізнес в Україні при сприянні Руслана Боделана та керівника Одеського морського торговельного порту Павлюка.
Не є таємницею знайомство Олександра Жукова та Андрія Деркача. Вони відомі як учасники контрабанди зброї.”
Ігор Столяров: ”Відомо, що нещодавно громадянина Польщі, автора багатьох резонансних статей про ситуацію в Україні Олександра Орлова оголосили в Україні персоною “нон грата.
Георгій Стоянов: “Так, мені про це відомо з публікацій у пресі. Відомо, що над ним триває суд у Жовтневому районному суді Одеси. Схема підкидання зброї, наркотиків незручним громадянам з метою порушення карної справи – такими були методи роботи МВС в Одесі. Відомому правозахиснику Орлову підкинули наркотики. Тривають суди. Логічно завершити суд влада не спроможна. І які її подальші дії? Його не впускають в Україну. Хоча легше заарештувати і тримати у слідчому ізоляторі, адже Орлов порушив підписку про невиїзд. Де ж послідовність? Підкинули наркотики, протримали два роки в країні і не завершили справу. Скільки ще можна гратися у такі підкидання?
Відомо, що Орлов виїхав за кордон для зустрічей із західними журналістами і не лише.
У справі проти Орлова першою особою є слідчий міської прокуратури Сергій Попов.
Досить лише згадати його сприяння у викраденні і вбивстві Гарика Бикова. Під час обшуку було викрадено компрометуючі документи, а потім продано зацікавленим особам. Результат – жахливе вбивство. Биков займався питаннями , які розкривають правду про Олександра Жукова. Нині відомо, хто вбив одеського підприємця. Це група професійних працівників міліції.”
Ігор Столяров: “Ви розповідаєте про такі речі, які можуть викликати чимало агресії у певних осіб в Одесі.”
Георгій Стоянов: “Я розповідаю правду. Правда багатьом не до вподоби.
Як я можу про це не говорити, якщо знаю про те, що заступник керівника міського управління МВС Михайлюков спільно із заступником керівника одного з відділів Чумаком , використовуючи службову інформацію і секретні матеріали, беруть участь у підготовці організації вбивства мене та інших осіб?
А брати Галицькі, які мають офіс біля будинку Одеського оперного театру, в центрі міста... Хто вони, який вони мають комерційний талант? Які вони заплатили податки до бюджету Одеси і які суми є на їхніх рахунках? Хто вони, бізнесмени які очолюють транспорту компанію МІДО, від якої постраждали сотні тисяч мешканців Одеси? І ось ці Галицькі беруть участь в організації замаху на моє життя. Більше того, вони привозять з Маріуполя до Одеси виконавців цього замаху та інших запланованих вбивств.
Їх забезпечено величезним арсеналом зброї, який знайдений працівниками СБУ на вулиці Бреуса і свідчення затриманих є підтвердженням моїх слів. Слідчий про це знає. Прокурор ознайомлений. Однак, справу за цим фактом не порушено. Ніхто нічого не робить. Як мені бути у такому випадку? Як? Я кажу на звичайному людському рівні. Чумаку будуть виплачувати пенсію, а Михайлюков і далі керує збройним формуванням. Така реальність.
Чиновники, незалежно від їхнього рівня , всі, хто порушив закон – Чумак, Попов, Михайлюков, Галицькі, Григоренко – не повинні уникнути від покарання, приховуючись лампасами, владою, грошима, знайомствами. Громадяни мають знати, хто і за що був покараний і тоді буде віра у демократичні цінності. Закон для всіх один.”
Ігор Столяров: “Попереду вибори міського голови Одеси. Вже багато хто оголосив про намір боротися за цю посаду.”
Георгій Стоянов: “Хочу вірити, хоча нині і не живу в Одесі, що вибори там будуть чесними і демократичними. Підтасовка бюлетенів, судові рішення на зразок Кіровоградського обласного суду мають піти у минуле.
Знаю, що преса в Одесі зараз активно пише про Олексія Костусєва. Друкують його фотографії. У порівнянні з Боделаном, це людина з приємною усмішкою і гарними звичками. У нього гарна мова, він вдало приховує емоції.
Не слід забувати, що у кращі роки життя він присвятив марксисько-ленінській ідеології, пропаганді та розвитку комунізму. Він був ідеологом наукового комунізму і тут нічим не відрізняється від режимного ідеолога Руслана Боделана, який не один десяток років вів одеситів у “краще майбутнє”, яке відоме лише йому одному. До якого майбутнього з ним (та такими, як він) ми прийшли? Гадаю, що відповідь відома всім одеситам... Їм і робити вибір: чи хочуть вони знову піти у таке “майбутнє” з Боделаном чи Костусєвим.”
