Прага, 16 січня 2002 - Нові підприємства є двигуном розвитку пост-соціалістичної економіки, а бар’єри на шляху їхнього створення є головною перешкодою до стабільного економічного розвитку у колишніх соціалістичних країнах Європи, мовиться у новому звіті Світового Банку. Саме повільним розвитком нових підприємств фахівці Світового Банку пояснюють відставання економік країн-учасниць СНД у поірвнняні зі їхніми сусідами у Східній та Центральній Європі.
Новий звіт Світового Банку аналізує перше десятиліття реформ і пропонує деякі відповіді на запитання, чому розвиток колишніх соціалістичних країн Європи та колишнього Радянського Союзу пішов у різних напрямках.
На думку фахівців Банку, країни Центральної та Південно-східної Європи і Балтії зуміли швидше подолати первісний економічний шок та поновити зростання завдяки тому, що вони відкрили шлях для розвитку нових підприємств. Нові компанії працюють ефективніше, вони мають кращі показники, ніж старі колишні державні монстри і щодо рівня продажу, і щодо інвестицій та працевлаштування. Тому, говорять аналітики Світового Банку, нові підприємства могли би бути джерелом швидкого і стабільного зростання, якби ресурси були спрямовані на них.
І якщо в Центральній Європі так і відбувається, то у країнах колишнього Радянського Союзу, навпаки економічні ресурси використовуються на підтримку старих неефективних підприємств за рахунок нових. У таких державах, як Україна, Молодва, Білорусь і Росія старі підприємства користуються різними податковими пільгами, їм дозволяється не повертати борги банкам та не сплачувати за електроенергію, в той час, як подвійний тягар лягає на плечі нових компаній, які мають бути у кілька разів ефективнішими, щоб вижити у такій конкуренції. Тому, фахівці Світового Банку радять позбавати старі підприємства їхніх привілеїв.
За підрахунками аналітиків, економічний ефект від нових підприємств стане відчутним лише тоді, коли вони даватимуть працю щонаймене 40% робітників. Але поки що в Україні, в Росії та у більшості інших країн-учасниць СНД ці цирфи є вдвічі меншими від необхідного рівня.
Ситуація погіршується тим, що нові власники старих підприємств, які вони отримали в результаті першого етапу реформ - приватизації та лібералізації, тепер не зацікавлені у подальших реформах, від яких можуть постраждати їхні компанії. Це – пастка, у яку потрапили багато пост-радянських економік, де олігархи - нові власники природних ресурсів та енергетичних компаній тепер блокують реформи та недопускають створення рівних умов для конкуренції.
Для того, щоб вибратися із цієї пастки, на думку, Марсело Селовского, одного з авторів звіту Світового Банку, потрібно, щоб ті, хто виграв від перших реформ, тепер сплачували необхідні податки для соціальних програм держави. І лише у такий спосіб реформатори можуть сподіватися, що населення підтримає подальші реформи. Однак на запитання як примусити олігархів сплачувати податки, звіт Світового Банку відповіді не дає.
Новий звіт Світового Банку аналізує перше десятиліття реформ і пропонує деякі відповіді на запитання, чому розвиток колишніх соціалістичних країн Європи та колишнього Радянського Союзу пішов у різних напрямках.
На думку фахівців Банку, країни Центральної та Південно-східної Європи і Балтії зуміли швидше подолати первісний економічний шок та поновити зростання завдяки тому, що вони відкрили шлях для розвитку нових підприємств. Нові компанії працюють ефективніше, вони мають кращі показники, ніж старі колишні державні монстри і щодо рівня продажу, і щодо інвестицій та працевлаштування. Тому, говорять аналітики Світового Банку, нові підприємства могли би бути джерелом швидкого і стабільного зростання, якби ресурси були спрямовані на них.
І якщо в Центральній Європі так і відбувається, то у країнах колишнього Радянського Союзу, навпаки економічні ресурси використовуються на підтримку старих неефективних підприємств за рахунок нових. У таких державах, як Україна, Молодва, Білорусь і Росія старі підприємства користуються різними податковими пільгами, їм дозволяється не повертати борги банкам та не сплачувати за електроенергію, в той час, як подвійний тягар лягає на плечі нових компаній, які мають бути у кілька разів ефективнішими, щоб вижити у такій конкуренції. Тому, фахівці Світового Банку радять позбавати старі підприємства їхніх привілеїв.
За підрахунками аналітиків, економічний ефект від нових підприємств стане відчутним лише тоді, коли вони даватимуть працю щонаймене 40% робітників. Але поки що в Україні, в Росії та у більшості інших країн-учасниць СНД ці цирфи є вдвічі меншими від необхідного рівня.
Ситуація погіршується тим, що нові власники старих підприємств, які вони отримали в результаті першого етапу реформ - приватизації та лібералізації, тепер не зацікавлені у подальших реформах, від яких можуть постраждати їхні компанії. Це – пастка, у яку потрапили багато пост-радянських економік, де олігархи - нові власники природних ресурсів та енергетичних компаній тепер блокують реформи та недопускають створення рівних умов для конкуренції.
Для того, щоб вибратися із цієї пастки, на думку, Марсело Селовского, одного з авторів звіту Світового Банку, потрібно, щоб ті, хто виграв від перших реформ, тепер сплачували необхідні податки для соціальних програм держави. І лише у такий спосіб реформатори можуть сподіватися, що населення підтримає подальші реформи. Однак на запитання як примусити олігархів сплачувати податки, звіт Світового Банку відповіді не дає.
