Мінськ, 29 січня 2002 – Голови верхньої та нижньої палат Національних зборів Білорусі суттєво розбіглися в позиціях щодо внутрішньополітичного життя та стосунків із європейськими організаціями.
Спікер палати представників досі не визнаного на Заході за легітимний білоруського парламенту Вадим Попов заявив на прес-конференції, що Європа здійснює щодо Білорусі політику подвійних стандартів.
"Якщо Парламентська асамблея ОБСЄ вважає, що в прибалтійських республіках із правами людини все нормально, та закриває там місії, а в Білорусі все робиться навпаки, то тут можна казати про політику подвійнх стандартів", – заявив Попов, думаючи, що місії ОБСЄ в Латвії та Естонії вирішила скасувати саме Парламентська асамблея ОБСЄ, яка вже впродовж п’яти років не визнає Національні збори законним парламентом Білорусі.
Спікер Попов також назвав нормальними дії міністерства закордонних спарв Білорусі, яке не видало в’їзну візу колишньому главі групи ОБСЄ в Мінську німецькому дипломатові Гансовіу-Ґеорґові Вікові, який бажав приїхати до Білорусі як приватна особа. "Та інформація, яка є про роботу цієї місії, напевно, дозволяє МЗС робити таким чином", – заявив Вадим Попов, голова нижньої палати білоруського парламенту.
Проте того ж дня спікер верхньої палати – Ради Республіки – Аляксандр Вайтовіч сказав на своїй прес-конференції, що міністерство закордонних спарв Білорусі не поінформувало його палату про рішення не пустити посла Віка. "У державі відсутній аналіз наслідків таких дій", – різко заявив Вайтовіч та додав: "Це надзвичайно негативно впливає на міжнародні стосунки та на спроби подолати ізоляцію Білорусі".
Отже, конфлікт між двома спікерами став відкритим. Якщо голова нижньої палати Вадим Попов працював раніше міністром сільського господарства, через що до нього досі ставляться як до президентського чиновника, то керівник верхньої палати Аляксандр Вайтовіч був президентом Національної академії наук. Вайтовіч протестував проти недавнього декрету президента Аляксандра Лукашенки, який вирішив особисто призначати президента академії. Спікер верхньої палати нагадав, що ніде в світі глава держави не призначає президента академії наук та не втручається в наукове життя. Аляксандр Вайтовіч також відмовився стати позаштатним агітатором Лукашенки, який видав указ про створення інформаційно-консультативних груп, що пропагували б президентську політику. А спікер палати представників Вадим Попов очолює таку групу в Вітебській області Білорусі та має робити доповіді Аляксандрові Лукашенкові про свою діяльність щодо роз’яснення населенню правильності президентської політики.
Два спікери заочно розпочали полеміку також із приводу економічної політики Білорусі. Голова нижньої палати Вадим Попов заявив, що найближчим часом Європа визнає Національні збори законним парламентом Білорусі, оскільки, цитую, "економічні прориви, що їх робить Білорусь у західному регіоні, кажуть про те, що наша продукція конкурентоздатна й на тлі економічного спаду в Європі наша економіка стайло розвивається".
А голова верхньої палати Аляксандр Вайтовіч заявив, що для економічних реформ потрібна консолідація всіх галузей влади, та зазначив, що у всьому світі економічний прогрес орієнтований на особисту ініціативу, а в Білорусі тим часом скорочується кількість малих та середніх підприємств. "Ці підприємства розпадаються, ми душимо малих та середніх підприємців. Факти говорять за себе", – наголосив глава білоруської Ради Республіки.
Спікер палати представників досі не визнаного на Заході за легітимний білоруського парламенту Вадим Попов заявив на прес-конференції, що Європа здійснює щодо Білорусі політику подвійних стандартів.
"Якщо Парламентська асамблея ОБСЄ вважає, що в прибалтійських республіках із правами людини все нормально, та закриває там місії, а в Білорусі все робиться навпаки, то тут можна казати про політику подвійнх стандартів", – заявив Попов, думаючи, що місії ОБСЄ в Латвії та Естонії вирішила скасувати саме Парламентська асамблея ОБСЄ, яка вже впродовж п’яти років не визнає Національні збори законним парламентом Білорусі.
Спікер Попов також назвав нормальними дії міністерства закордонних спарв Білорусі, яке не видало в’їзну візу колишньому главі групи ОБСЄ в Мінську німецькому дипломатові Гансовіу-Ґеорґові Вікові, який бажав приїхати до Білорусі як приватна особа. "Та інформація, яка є про роботу цієї місії, напевно, дозволяє МЗС робити таким чином", – заявив Вадим Попов, голова нижньої палати білоруського парламенту.
Проте того ж дня спікер верхньої палати – Ради Республіки – Аляксандр Вайтовіч сказав на своїй прес-конференції, що міністерство закордонних спарв Білорусі не поінформувало його палату про рішення не пустити посла Віка. "У державі відсутній аналіз наслідків таких дій", – різко заявив Вайтовіч та додав: "Це надзвичайно негативно впливає на міжнародні стосунки та на спроби подолати ізоляцію Білорусі".
Отже, конфлікт між двома спікерами став відкритим. Якщо голова нижньої палати Вадим Попов працював раніше міністром сільського господарства, через що до нього досі ставляться як до президентського чиновника, то керівник верхньої палати Аляксандр Вайтовіч був президентом Національної академії наук. Вайтовіч протестував проти недавнього декрету президента Аляксандра Лукашенки, який вирішив особисто призначати президента академії. Спікер верхньої палати нагадав, що ніде в світі глава держави не призначає президента академії наук та не втручається в наукове життя. Аляксандр Вайтовіч також відмовився стати позаштатним агітатором Лукашенки, який видав указ про створення інформаційно-консультативних груп, що пропагували б президентську політику. А спікер палати представників Вадим Попов очолює таку групу в Вітебській області Білорусі та має робити доповіді Аляксандрові Лукашенкові про свою діяльність щодо роз’яснення населенню правильності президентської політики.
Два спікери заочно розпочали полеміку також із приводу економічної політики Білорусі. Голова нижньої палати Вадим Попов заявив, що найближчим часом Європа визнає Національні збори законним парламентом Білорусі, оскільки, цитую, "економічні прориви, що їх робить Білорусь у західному регіоні, кажуть про те, що наша продукція конкурентоздатна й на тлі економічного спаду в Європі наша економіка стайло розвивається".
А голова верхньої палати Аляксандр Вайтовіч заявив, що для економічних реформ потрібна консолідація всіх галузей влади, та зазначив, що у всьому світі економічний прогрес орієнтований на особисту ініціативу, а в Білорусі тим часом скорочується кількість малих та середніх підприємств. "Ці підприємства розпадаються, ми душимо малих та середніх підприємців. Факти говорять за себе", – наголосив глава білоруської Ради Республіки.
