Прага, 29 січня 2002 – Серед інших міжнародних проблем західні оглядачі коментують ескалацію ізраїльсько-палестинського конфлікту після останніх терористичних актів палестинських терористів-самовбивць на території Ізраїлю. Західна преса порушує також європейські проблеми, зокрема поширення ЄС і союзу НАТО на Схід.
Коментуючи можливість відставки палестинського лідера Арафата у зв’язку з його неспроможністю зупинити насилля з палестинського боку, оглядач австрійської газети «Ді Прессе» Ґергард Біцан підкреслює, що відхід Арафата ніскільки не допоможе розв’язати близькосхідну кризу з огляду на те, що він став символом боротьби палестинців за незалежність, і де б він не з’явився в арабському світі – всюди він може розраховувати на підтримку. Нині впливи Арафата, підкреслює коментатор, залишаються майже незмінні. Але після того, веде далі автор, як Сполучені Штати заявили про свою підтримку Ізраїлю, прем’єр-міністр Шарон бажає за будь-яку ціну позбутися Арафата. Тепер залежатиме від палестинців, як уважає коментатор, чи вони готові підтримати свого лідера (тобто припинити стихійні насилля проти Ізраїлю для відновлення мирного процесу). Якщо цього не станеться, пише на закінчення автор, то Шарон тріумфуватиме з цього приводу, хоча може зіштовхнутися в майбутньому в переговорах із палестинцями зі значно сильнішим партнером, ніж Арафат.
Коментатор німецької газети «Ді Вельт» Міхаель Штурмер погоджується з цим поглядом: відхід Арафата не поліпшить ситуації на Близькому Сході. Розв’язок близькосхідної кризи автор бачить у руках Сполучених Штатів. Вашінгтон, як уважає Штурмер, не може собі дозволити зірвати взаємини з палестинською автономією, бо це зіграло б на руку терористам екстремістських організацій Хамас і Джіхад. Прикінцева розв’язка проблеми, зазначає на закінчення автор, залежатиме від поміркованих політичних діячів Організації визволення Палестини, які сподіваються на допомогу з боку Сполучених Штатів і готові силою припинити акції терористів. Такий розвиток подій міг би відкрити можливості для президента США Буша продовжити посередницьку місію в переговорах і прийти з конкретною допомогою палестинцям.
Низка європейських газет продовжують коментувати проблеми Європейськоо союзу і Союзу НАТО у зв’язку з розширенням на Схід. Приміром, британська газета «Файненшл таймз» у редакційній статті на цю тему вважає, що від часу, коли союз НАТО втратив свого прямого супротивника, тобто Радянський Союз, він досі залишається в пошуках своєї ролі. На думку газети, оборонний союз мав би стати широким форумом для обговорення проблем безпеки у світі, як, зрештою, продовжувати дотримувати оборонних зобов’язань щодо своїх членів. Проте союз НАТО мав би передусім прийняти нових членів, зокрема Балтійські країни, Словаччину і Словенію. Нині це завдання газета вважає актуальнішим, ніж будь-коли раніше. По-друге, союз НАТО повинен залучити Росію до ширших дискусій у справах безпеки і надати їй право вето у своїх важливих рішеннях. По-третє, як уважає газета «Файненшл таймз», європейські країни повинні взяти на себе відповідальність за власну безпеку, збільшивши видатки на оборону. Головне є те, як уважає британська газета, що оборонний союз і далі залишається важливим фактором у збереженні стабільності і безпеки у світі.
Коментуючи можливість відставки палестинського лідера Арафата у зв’язку з його неспроможністю зупинити насилля з палестинського боку, оглядач австрійської газети «Ді Прессе» Ґергард Біцан підкреслює, що відхід Арафата ніскільки не допоможе розв’язати близькосхідну кризу з огляду на те, що він став символом боротьби палестинців за незалежність, і де б він не з’явився в арабському світі – всюди він може розраховувати на підтримку. Нині впливи Арафата, підкреслює коментатор, залишаються майже незмінні. Але після того, веде далі автор, як Сполучені Штати заявили про свою підтримку Ізраїлю, прем’єр-міністр Шарон бажає за будь-яку ціну позбутися Арафата. Тепер залежатиме від палестинців, як уважає коментатор, чи вони готові підтримати свого лідера (тобто припинити стихійні насилля проти Ізраїлю для відновлення мирного процесу). Якщо цього не станеться, пише на закінчення автор, то Шарон тріумфуватиме з цього приводу, хоча може зіштовхнутися в майбутньому в переговорах із палестинцями зі значно сильнішим партнером, ніж Арафат.
Коментатор німецької газети «Ді Вельт» Міхаель Штурмер погоджується з цим поглядом: відхід Арафата не поліпшить ситуації на Близькому Сході. Розв’язок близькосхідної кризи автор бачить у руках Сполучених Штатів. Вашінгтон, як уважає Штурмер, не може собі дозволити зірвати взаємини з палестинською автономією, бо це зіграло б на руку терористам екстремістських організацій Хамас і Джіхад. Прикінцева розв’язка проблеми, зазначає на закінчення автор, залежатиме від поміркованих політичних діячів Організації визволення Палестини, які сподіваються на допомогу з боку Сполучених Штатів і готові силою припинити акції терористів. Такий розвиток подій міг би відкрити можливості для президента США Буша продовжити посередницьку місію в переговорах і прийти з конкретною допомогою палестинцям.
Низка європейських газет продовжують коментувати проблеми Європейськоо союзу і Союзу НАТО у зв’язку з розширенням на Схід. Приміром, британська газета «Файненшл таймз» у редакційній статті на цю тему вважає, що від часу, коли союз НАТО втратив свого прямого супротивника, тобто Радянський Союз, він досі залишається в пошуках своєї ролі. На думку газети, оборонний союз мав би стати широким форумом для обговорення проблем безпеки у світі, як, зрештою, продовжувати дотримувати оборонних зобов’язань щодо своїх членів. Проте союз НАТО мав би передусім прийняти нових членів, зокрема Балтійські країни, Словаччину і Словенію. Нині це завдання газета вважає актуальнішим, ніж будь-коли раніше. По-друге, союз НАТО повинен залучити Росію до ширших дискусій у справах безпеки і надати їй право вето у своїх важливих рішеннях. По-третє, як уважає газета «Файненшл таймз», європейські країни повинні взяти на себе відповідальність за власну безпеку, збільшивши видатки на оборону. Головне є те, як уважає британська газета, що оборонний союз і далі залишається важливим фактором у збереженні стабільності і безпеки у світі.
