Бєлград, 31 сiчня 2002 – Зухвала поведiнка екс-президента перед Гаазьким трибуналом, судячи з опитувань громадської опiнiї, дратує громадян Сербiї. До суддiв Мiлошевич ставиться так само, як ставився до свого та iнших народiв. Проте, багато хто в Сербiї подiляє його думок щодо Косова. У пресi часто можна прочитати матерiали сповненi ненавистю до албанцiв та твердження, що сербська полiцiя в Косовi не скоїла жодних злочинiв. Час од часу з’являються й виступи з расистських позицiй.
У зв’язку iз звинуваченням Мiлошевича з геноциду голова союзного парламенту Югославiї Драголюб Мiчунович у середу заявив, що не йдеться про приватну справу колишнього президента. Якщо його буде засуджено за геноцид, це матиме важкi наслiдки i для країни, попередив Мiчунович. Вiн виступив за створення групи експертiв, яка ретельно дослiдить усi документи й перевiрить хто ухвалював вiдповiднi постанови, якщо вони iснували, та хто їх реалiзував.
Щодо косовцiв, колишнiй високий функцiонер Махмут Бакалi рiшуче спростував повiдомлення бєлградської преси, що вiн буде одним iз так званих захищених свiдкiв. Бакалi ствердив, що вiн й Iбрахiм Ругова протягом 1998 року зустрiчалися з Мiлошевичем й вимагали виведення з краю репресивних сил. Проте, Бакалi спростовує твердження, що вiн буде анонiмним свiдком. Вiн готовий свiдчити прилюдно.
До Гааги готовий поїхати й представник сербських бiженцiв з Косова Сiмо Спасич, який прагне довести, що у Косовi найбiлiше постраждали серби. Спасич звинувачує уряд у Бєлградi, що звiльнив понад 1800 ув’язнених албанцiв, в тому числi й багатьох злочинцiв, якi вбивали сербiв.
Мiжнародна полiцiя у Косовi на цьому тижнi заарештувала чотирьох бойовикiв розпущеної Армiї звiльнення Косова. Їх звинувачують у вбивствi й викраденнi десяти осiб – албанської нацiональностi. У Бєлградi це вважають, м’яко кажучи, сарказмом. Звичайно, були й сутички та випадки помсти мiж албанцями. Все ж, мiжнародна полiцiя досi не завершила розслiдування у зв’язку iз викраденням 1300 сербiв вiд часу коли в краю розташовано миротворчi сили. Точнiше, встановлено що 180 з них лiквiдовано невiдомими, а iншi просто – щезли. З сербської точки зору, з якою в цьому випадку важко не погодитися, йдеться про безвiдповiдальне потурання мiжнародного спiвтовариства етнiчним албанцям, тобто їхнiм екстремiстам.
Новий цивiльний адмiнiстратор Косова Мiхаел Штайнер, який мав би приступити до виконування своїх обов’язкiв 14 лютого, в iнтерв’ю албанськомовнiй газетi Коха дiторе заявив, що його основним завданням буде прискорити сформування уряду, який буде спроможний виконувати це, що досi робили органи мiжнародної управи. I серби i албанцi згiднi в одному: мiжнародне спiвтовариство у Косовi лише вiдкладало розв’язання усiх проблем.
У зв’язку iз звинуваченням Мiлошевича з геноциду голова союзного парламенту Югославiї Драголюб Мiчунович у середу заявив, що не йдеться про приватну справу колишнього президента. Якщо його буде засуджено за геноцид, це матиме важкi наслiдки i для країни, попередив Мiчунович. Вiн виступив за створення групи експертiв, яка ретельно дослiдить усi документи й перевiрить хто ухвалював вiдповiднi постанови, якщо вони iснували, та хто їх реалiзував.
Щодо косовцiв, колишнiй високий функцiонер Махмут Бакалi рiшуче спростував повiдомлення бєлградської преси, що вiн буде одним iз так званих захищених свiдкiв. Бакалi ствердив, що вiн й Iбрахiм Ругова протягом 1998 року зустрiчалися з Мiлошевичем й вимагали виведення з краю репресивних сил. Проте, Бакалi спростовує твердження, що вiн буде анонiмним свiдком. Вiн готовий свiдчити прилюдно.
До Гааги готовий поїхати й представник сербських бiженцiв з Косова Сiмо Спасич, який прагне довести, що у Косовi найбiлiше постраждали серби. Спасич звинувачує уряд у Бєлградi, що звiльнив понад 1800 ув’язнених албанцiв, в тому числi й багатьох злочинцiв, якi вбивали сербiв.
Мiжнародна полiцiя у Косовi на цьому тижнi заарештувала чотирьох бойовикiв розпущеної Армiї звiльнення Косова. Їх звинувачують у вбивствi й викраденнi десяти осiб – албанської нацiональностi. У Бєлградi це вважають, м’яко кажучи, сарказмом. Звичайно, були й сутички та випадки помсти мiж албанцями. Все ж, мiжнародна полiцiя досi не завершила розслiдування у зв’язку iз викраденням 1300 сербiв вiд часу коли в краю розташовано миротворчi сили. Точнiше, встановлено що 180 з них лiквiдовано невiдомими, а iншi просто – щезли. З сербської точки зору, з якою в цьому випадку важко не погодитися, йдеться про безвiдповiдальне потурання мiжнародного спiвтовариства етнiчним албанцям, тобто їхнiм екстремiстам.
Новий цивiльний адмiнiстратор Косова Мiхаел Штайнер, який мав би приступити до виконування своїх обов’язкiв 14 лютого, в iнтерв’ю албанськомовнiй газетi Коха дiторе заявив, що його основним завданням буде прискорити сформування уряду, який буде спроможний виконувати це, що досi робили органи мiжнародної управи. I серби i албанцi згiднi в одному: мiжнародне спiвтовариство у Косовi лише вiдкладало розв’язання усiх проблем.
